Угода між Україною та США — 5 ключових питань та відповідей

Ресурсна угода між Україною та США нарешті підписана. Переговори йшли декілька місяців, озвучувались різні варіанти, Дональд Трамп нервував, Володимир Зеленський терпляче пояснював та нагадував про "червоні лінії". 

Остаточний варіант угоди був підписаний міністром фінансів США Скоттом Бессентом та першою віцепрем'єркою — міністеркою економіки України Юлією Свириденко.

Офіційно це все називається  створенням Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови, що охоплює співпрацю у сфері корисних копалин.

Перед тим, як почати розбиратися з ключовими питаннями щодо цієї угоди, які цікавлять українців, нагадаємо коротку витримку угоди, яку опублікувала Юлія Свириденко.

Коротко про угоду 

Отже, як повідомила пані міністр економіки, повна власність і контроль залишаються за Україною. Саме українська держава, за її словами, визначатиме, де і що видобувати. 

Сам фонд має бути створений на рівноправній з США основі, жодна зі сторін не матиме переважаючого голосу. 

Угода не передбачає змін у процесах приватизації або управління державники компаніями, а також не містить згадок про будь-які боргові зобов'язання України перед США. 

Вона також відповідає Конституції та не змінює євроінтеграційний курс. 

Тепер до питань. 

Угода вже діє? 

Ні. Вона підписана, але потребує ратифікації Верховною Радою. Ну і, раз мова йде про український парламент, то можна зробити припущення (офіційно про це не заявлялось), що ратифікувати її має також американський Конгрес. 

Коли це станеться — поки що невідомо. Народний депутат Ярослав Железняк у себе в Telegram пише наступний алгоритм: 

• Проєкт про ратифікацію угоди в Раду вже внесли. 
• Далі мінімум сім днів перед розглядом. 
• Спочатку проєкт розгляне Комітет з питань міжнародної політики, далі його винесу в залу Ради. 
• В Раді тривають дискусії щодо кількості читань проєкта. 
• Дата найближчого розгляду — це 13-15 травня. 

Тут ще важливо додати, що ратифікація може статися раніше за ці дати. Зокрема, нардеп Олексій Гончаренко пише, що Верховна Рада збереться на позачергове засідання щодо цього питання вже 8 травня.

Угода вже опублікована? 

Так, Кабінет міністрів опублікував її на Урядовому порталі. Ось деякі конкретні тези з цього документу: 

• Україна сама визначатиме ділянки в межах своєї території, які надаватимуться для пошуку, розвідки та видобутку природних ресурсів. 
• Предметом угоди є розташовані на території України ділянки, запаси й родовища алюмінію, сурми, миш'яку, бариту, берилію, вісмуту, церію, цезію, хрому, кобальту, міді, диспрозію, ербію, європію, фтору, плавикового шпату, гадолінію, галію, германію, золота, графіту, гафнію, гольмію, індію, іридію, лантану, літію, лютецію, магнію, марганцю, неодиму, нікелю, ніобію, паладію, платини, калію, празеодиму, родію, рубідію, рутенію, самарію, скандію, танталу, телуру, тербію, тулію, олова, титану, вольфраму, урану, ванадію, ітербію, ітрію, цинку, цирконію, нафти, природного газу й інших мінералів або вуглеводних, іншим чином погоджених принципалами.

Як працюватиме сам фонд? 

Тут варто повернутися до роз'яснення Юлії Свириденко. Вона пояснила саму схему роботи у себе на Facebook.

• США роблять внесок у Фонд. Це можуть бути і кошти, і нова допомога для України — наприклад, системи ППО.
• Україна вносить 50% доходів державного бюджету від нової ренти на нові ліцензії та нові ділянки. 
• Фонд інвестує у проєкти із видобутку корисних копалин та нафти і газу, а також у супутню інфраструктуру чи перероблення. 
• Україна та США визначатимуть конкретні інвестиційні проєкти спільно. 
• Фонд може інвестувати виключно в Україну.
• Очікується, що перші 10 років прибутки та надходження фонду не розподіляються, а можуть лише інвестуватись в Україну.

Коли цей фонд запрацює? 

На думку пані Свириденко, це може статися вже за кілька місяців після ратифікації договору у Верховній Раді.

Вона підкреслила, що мова йде про місяці, а не роки. І, звичайно, Україна хоче завершити всі інші технічні питання, пов'язані з коштами..

Коли чекати доходів від угоди?

Офіційних заяв щодо цього поки що не було. ЗМІ поки що оцінюють ці перспективи доволі скептично.

Зокрема, Reuters пише, що фінансова вигода від угоди, ймовірно, стане актуальною через десятиліття або й довше, оскільки інвестори стикаються з багатьма перешкодами для запуску нових шахт у країні, яка постраждала у війні.

У ЗМІ, посилаючись на гірничодобувних консультантів, зазначили, що розробка шахт, що видобувають стратегічно важливі корисні копалини, у країнах з розвиненим гірничодобувним сектором, таких як Канада та Австралія, може зайняти від 10 до 20 років. 

У випадку України цей термін може бути ще більшим.

Нагадаємо, народний депутат України Володимир Крейденко розповів, яку вигоду для України та США передбачає підписана угода про надра.

У Білому домі підкреслили, що підписання угоди про корисні копалини між Україною та США є історичною подією між двома країнами. Це забезпечить суверенітет та процвітання України, а також є сигналом для РФ.