Справа Єрмака, НАБУ і тіньова війна за довіру: що відбувається навколо колишнього керівника Офісу Президента та інтерв'ю Мендель

11 травня 2026 року НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому керівнику Офісу Президента України Андрію Єрмаку у справі щодо ймовірної легалізації близько 460 млн грн на будівництві елітної нерухомості в Козині. За версією слідства, йдеться про житловий комплекс "Династія", а сам Єрмак нібито був одним з учасників організованої групи, яка могла використовувати будівництво як механізм легалізації коштів. Сам Єрмак підозру заперечує і називає її необґрунтованою. 

Ця справа стала черговим епізодом антикорупційного розслідування. Вона вийшла на перетин трьох фронтів: правоохоронного, політичного та інформаційного. 

Що саме інкримінують Єрмаку

За повідомленнями ЗМІ та посиланням на НАБУ і САП, справа стосується легалізації коштів в особливо великих розмірах через будівництво елітних резиденцій у Козині. У публічних матеріалах фігурує сума близько 460 млн грн. "Радіо Свобода" повідомляє, що, за версією антикорупційних органів, Єрмак міг погоджувати дизайн та інтер’єри майбутнього будинку, а частина коштів на будівництво могла надходити через так звану "пральню Міндіча". 

Ключова юридична кваліфікація, яка згадується у відкритих повідомленнях, — частина 3 статті 209 Кримінального кодексу України, тобто легалізація або відмивання майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великих розмірах або організованою групою. НАБУ на своєму сайті прямо зазначає, що стаття 209 ККУ входить до переліку злочинів, які можуть належати до його підслідності. 

Важливо зазначити, що підозра не є вироком. На цьому етапі йдеться про позицію слідства, яку має перевірити суд. Саме ВАКС нині розглядає питання запобіжного заходу, а не винуватості по суті.

Чому підозру не оголосили раніше?

Це одне з головних питань. У публічній площині воно звучить так: якщо матеріали були, записи були, журналістські розслідування були — чому підозра з’явилася лише зараз?

Відповідь процесуальна, за КПК України повідомлення про підозру здійснюється, зокрема, за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Тобто НАБУ і САП не зобов’язані оголошувати підозру в момент появи першого медійного факту або першого запису. Вони мають зібрати та процесуально закріпити докази так, щоб вони витримали судовий контроль. Тому затримка з підозрою може мати кілька пояснень:

• Необхідність зібрати доказову базу, яка буде допустимою в суді.
• Потреба встановити зв’язок між коштами, фігурантами та конкретним майном.
• Погодження підозри з прокурорами САП, без чого детективи НАБУ не можуть самостійно рухати справу на такий рівень.
• Тактична логіка слідства: спершу встановити ширше коло учасників, джерела коштів, маршрути легалізації, а вже потім виходити на високопосадовця.

Ризик процесуального провалу: передчасна підозра може дати захисту підстави говорити про політичність, недоведеність або недостатність доказів.

12 травня ВАКС розпочав розгляд клопотання щодо запобіжного заходу. 13 травня розгляд продовжився. САП просила тримання під вартою з альтернативою застави у 180 млн грн. Єрмак у суді заявив, що таких коштів не має, а має лише те майно і кошти, які відображені в його декларації. Рішення щодо запобіжного заходу суд має оголосити 14 травня о 9:00. 

За повідомленнями нашої журналістки Галини Остапопець з суду, частина засідання проходила у закритому режимі, після чого ВАКС перейшов до відкритої частини. Це може пояснюватися наявністю матеріалів досудового розслідування, які не можуть бути повністю відкриті публіці на цьому етапі. 

Ця справа є тестом для всієї української антикорупційної архітектури

Політична чутливість справи очевидна, Єрмак був одним з найвпливовіших людей у системі влади. Але саме тому справа має оцінюватися не за принципом "свій-чужий", а за принципом доказів. Якщо антикорупційна система здатна процесуально вести справу проти людини такого рівня — це показник її інституційної спроможності. Якщо справа розвалиться через слабку доказову базу — це буде удар по довірі до антикорупційних органів.

На тлі справи Єрмака в інформаційний простір вийшло інтерв’ю Юлії Мендель Такеру Карлсону. У  ньому колишня речниця президента Зеленського заявила, зокрема, що Зеленський нібито у 2022 році був готовий передати Донбас Росії. В Офісі Президента це спростували, радник президента з комунікацій Дмитро Литвин заявив, що Мендель не брала участі в переговорах і не мала доступу до ухвалення таких державних рішень.

Можна обґрунтовано писати, що інтерв’ю має ознаки інформаційного удару по Україні, оскільки:

• Воно вийшло в момент високої політичної турбулентності навколо Єрмака.
• Воно було дане Такеру Карлсону — медійній фігурі, яку в Україні часто критикують за платформування тез, вигідних Кремлю.
• У ньому прозвучали твердження, які українська влада спростовує.
• Частина меседжів може бути використана російськими медіа для просування тез про "внутрішній розпад", "нелегітимність українського керівництва" або "готовність України до капітуляції".
• Українські медіа та експерти вже вказують на проросійські наративи в цьому інтерв’ю. 

Стаття 111 Кримінального кодексу України визначає державну зраду як умисне діяння громадянина України на шкоду суверенітету, територіальній цілісності, обороноздатності, державній, економічній або інформаційній безпеці України. Серед форм — перехід на бік ворога, шпигунство або надання іноземній державі чи її представникам допомоги у підривній діяльності проти України. 

Мендель залишається громадянкою України, однак після такого інтерв’ю виникає серйозне питання і до її паспорта і до її політичної та моральної ідентичності. Людина, яка в умовах війни виходить на платформу Такера Карлсона і поширює непідтверджені твердження про нібито готовність України до територіальних поступок, діє не як відповідальний український голос, а як джерело наративів, які можуть бути використані російською пропагандою.

Як писали Новини.LIVE, адвокат Єрмака Ігор Фомін заявив, що більшість доказів сторони обвинувачення лише припущення. Він наголосив, що суд поки що має вирішити лише питання запобіжного заходу, а не винуватості Єрмака. Також йому не подобається розмір застави.

У свою чергу прокурорка Спеціалізованої антикорупційної прокуратури заявила, що САП має у своєму розпорядженні не лише ті докази, які були озвучені під час судового засідання. За її словами, прокурори не зверталися б до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу, якби не вважали підозру достатньо обґрунтованою.