Європа не здатна переламати хід переговорів: політолог Саакян
Європейські держави наразі не здатні переламати перебіг переговорів щодо України, а спроби долучити до процесу Францію, Британію, Німеччину, Італію та Польщу виглядають як імітація. Політолог Олег Саакян наголосив, що замість того, щоб проситися за американсько-російський стіл, Європа повинна сформувати власний майданчик та чіткий порядок денний.
Про це Олег Саакян скзаав в ефірі День.LIVE.
Політолог вважає, що Європа не готова диктувати свої правила на переговорах
На думку експерта, ключова проблема полягає не в кількості делегацій, які намагаються потрапити на зустрічі за участі Вашингтона, а у відсутності сформованого європейського порядку денного та окремого переговорного формату. Він зазначив, що нинішні переговори між США та Росією не відповідають інтересам України, оскільки не містять умов для досягнення реальних домовленостей.
"Імітація. Нічого це не змінює. Європейці наразі не здатні переламати хід подій. Хоча для нас важливо, щоб Європа була суб'єктною в потенційних і майбутніх переговорних процесах", — заявив Олег Саакян.
Політолог підкреслив, що спроби європейських столиць домогтися місця за чужим столом не принесуть результату, якщо ЄС та партнери не ініціюють власний формат переговорів.
"Це три голоси, п'ять чи сім голосів, які будуть смикати за штанину Сполучені Штати і казати "пустіть на за стіл переговорів". Бо так не працює. Бо якщо Європа хоче зайняти суб'єктну позицію, Європа має свій стіл створити. Для нас той стіл, який існує російсько-американський, він є невигідним. Бо на тому столі немає жодних характеристик, які б дали б змогу реально за ним домовитися", — пояснив експерт.
Чому формат "Європ'ятірки" спровокує негативні наслідки
Окремою перешкодою залишається нездатність Брюсселя виступати від імені всієї Європи. Брюссель не має мандату представляти не лише держави поза межами блоку, як-от Велику Британію, Норвегію чи Україну, а й не зміг визначити єдиного переговірника навіть серед понад 27 країн Євросоюзу.
Через це ініціатива спочатку змістилася до формату "Євро-3" у складі ядерної Британії, Франції та першої економіки ЄС Німеччини. Проте такий формат не охоплює інтереси інших країн, тож до переліку додалися Польща та Італія, які відмовилися миритися з тим, що їхню позицію озвучуватимуть без попереднього узгодження.
На переконання Саакяна, поява "Європ'ятірки" неминуче запустить подальше розширення списку претендентів і доведе ситуацію до абсурду. Спершу про свої права та найбільший бюджет нагадає сам Брюссель, згодом долучитися вимагатиме Іспанія, перетворивши формат на "Євросімку", а далі черга дійде до 9-11 країн і навіть Угорщини.
"Євросімка може стати Євро-9 або Євро-11, тому що доведеться доєднувати інших. Ну і зрештою, все може дійти до повного абсурду, коли вже умовна Угорщина скаже "а чому це?". Відповідно, наразі це питання не стільки навіть визначення конкретного суб'єкта, скільки визначення порядку денного, який Європа пропонує", — підсумував Олег Саакян.
Новини.LIVE повідомляли, що дискусії навколо того, як і на яких умовах розмовляти з Москвою, останнім часом загострилися одразу на кількох рівнях. Ще 16 листопада у Брюсселі очільниця європейської дипломатії Кая Каллас наголосила, що Кремль знову ставить свої старі ультиматуми зразка 2021 року для того, щоб затягувати війну та нищити Україну. На її думку, ці вимоги є абсурдними, а сідати за стіл переговорів із Росією можна тільки після повного припинення вогню.
Водночас президент Фінляндії Александр Стубб вважає, що європейським лідерам не варто повністю віддавати ініціативу в перемовинах з Володимиром Путіним на відкуп Вашингтону. Попри вдячність американцям за відновлення контактів, він закликав Європу напрацювати спільну позицію та напряму доносити її до Кремля.
Схоже бачення просувають і в Білому домі. Спецпосланець американського президента Джаред Кушнер повідомив, що США не лише готують теми для чергової тристоронньої зустрічі за участю Києва, Вашингтона та Москви, а й допомагають налагодити прямий зв'язок між Росією та європейцями, шукаючи нові способи згладити гострі суперечності.