В Україні розпочнуть роботи з ексгумації жертв Волинської трагедії
Поділитися
У відповідь на запити польських громадян Український інститут національної пам’яті планує розпочати у 2025 році роботи з пошуку та ексгумації тіл жертв Волинської трагедії. Ці роботи відбуватимуться в Рівненській області.
Відповідна заява була опублікована на сайті інституту у вівторок, 2 жовтня.
Ексгумація тіл жертв Волинської трагедії
У вересні інститут отримав запит, що став підставою для рішення долучити пошукові роботи на території Рівненської області до плану роботи та заходів на 2025 рік.
Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович підкреслив, що українська сторона залишається відкритою до співпраці з польськими організаціями у питаннях пошуку, збереження та догляду за пам’ятними місцями, які важливі як для українців в Польщі, так і для поляків в Україні.
"Проте з огляду на те, що офіційні міжінституційні механізми щодо розв'язання проблемних питань з польською стороною в питаннях відновлення та збереження місць пам’яті вже тривалий час не діють… УІНП схиляється до рішення піти назустріч інтересам громадян Польщі", — зазначив Дробович.
Дробович підкреслив, що, отримавши від польських громадян необхідні уточнення щодо розташування можливих місць пошуку, УІНП буде намагатися надати їм допомогу, незважаючи на війну та складну економічну ситуацію.
Реакція Польщі
У Польщі з позитивом сприйняли наміри України поновити роботи з пошуку та ексгумації останків жертв Волинської трагедії.
Речник Міністерства закордонних справ Польщі Павел Вронський підкреслив, що глава польського зовнішньополітичного відомства "розглядає це питання не як політичну суперечку, а закликає українську сторону зробити цивілізований і християнський жест пам'яті щодо жертв жахливих подій на Волині".
Що відомо про Волинську трагедію
Волинська трагедія залишається однією з найбільш болючих і суперечливих тем в українсько-польських відносинах. Події 1943–1944 років, коли на Волині та інших західноукраїнських землях відбувалися масові вбивства за етнічною ознакою, залишають глибокий слід у колективній пам'яті обох народів.
Погляди істориків України та Польщі на події суттєво різняться, особливо в питанні кількості жертв. За різними підрахунками, від 35 до 100 тисяч поляків і від 15 до 25 тисяч українців стали жертвами цього конфлікту. Причини трагедії також є предметом суперечок: одні вважають, що це була свідома етнічна чистка, організована під керівництвом ОУН та УПА, зумовлена націоналістичною ідеологією. Інші історики наполягають, що конфлікт мав стихійний характер і виник на тлі загальної жорстокості війни, попереднього напруження та дискримінації українців у міжвоєнній Польщі.
З 2016 року Польща офіційно кваліфікує Волинську трагедію як "геноцид, вчинений українськими націоналістами". Щорічно 11 липня в країні вшановують пам'ять жертв цих подій. У 2018 році в Польщі запровадили кримінальну відповідальність за заперечення "злочинів українських націоналістів".
11 липня 2023 року Сейм Польщі ухвалив резолюцію про вшанування пам'яті жертв Волинської трагедії, у якій зазначено, що польсько-українське примирення має включати "визнання провини".
Нагадаємо, заступник міністра закордонних справ Польщі Теофіл Бартошевський заявив, що країна може заблокувати переговори про вступ України до ЄС. За його словами, це відбудеться у випадку, якщо не буде проведено ексгумацію тіл жертв Волинської трагедії.
Також польський журналіст повідомляв, що міністерство закордонних справ країни може використати бажання України приєднатися до Європейського союзу як спосіб тиснути на неї для вирішення питань щодо Волинської трагедії.
А президент Польщі Анджей Дуда заявив, що розв'язання історичних питань з Україною не можна вирішувати погрозами блокування інтеграції країни із Заходом.
Читайте Новини.LIVE!
