Україна зірвала плани Росії на новий наступ у 2026 році

Український військовий оглядач Костянтин Машовець заявив, що на півдні та сході фронту російське командування опинилося перед вибором між кількома наступальними завданнями, які воно не здатне реалізувати одночасно. За його оцінкою, українські дії на Олександрівському напрямку, оборона в районі Оріхова та дефіцит підготовлених сил уже ускладнили підготовку РФ до весняно-літньої кампанії 2026 року.

Про це йдеться в аналітиці Інституту вивчення війни, яке цитує Новини.LIVE.

Російські війська не можуть піти в запланований весняно-літній наступ через злагоджені дії ЗСУ

Російське військове командування зіткнулося на полі бою з взаємовиключними тактичними й оперативними завданнями. Причиною цього він називає як нещодавні українські просування на Олександрівському напрямку, так і стійкість українських оборонних рубежів, які не дають російським військам розвивати просування.

На його думку, наявних у Росії зараз сил недостатньо, щоб в одному наступі одночасно взяти Оріхів у західній частині Запорізької області та розгорнути рух на Запоріжжя з півдня. Додатковою перешкодою для таких планів Машовець вважає українську лінію оборони вздовж річки Кінської, що проходить через Оріхів і тягнеться на північний захід у напрямку південних підступів до Запоріжжя.

Окремо він зазначив, що українське просування на Олександрівському напрямку відтягує російські сили від дій проти Оріхова зі сходу, а це також ускладнює для РФ спроби захопити місто.

За оцінкою Машовця, для активніших дій у західній Запорізькій області російському командуванню, ймовірно, довелося б перекидати підкріплення з Херсонського напрямку. Таку потребу він пов'язує з тим, що російська армія одночасно намагається вести наступальні дії проти Українського фортечного поясу, тиснути на Добропілля і Куп'янськ, а також створювати "буферну зону" на півночі Харківської та Сумської областей.

Тай наступ Росії на Добропілля сам по собі створює для неї додаткові проблеми. Цей напрямок змушує російське командування перекидати ресурси з дій проти Українського фортечного поясу, аби суттєво посилити виснажену 51-шу загальновійськову армію, колишній 1-й армійський корпус "ДНР" Південного військового округу, а також 2-гу загальновійськову армію Центрального військового округу в цьому районі.

Причому навіть гіпотетична мобілізація не дасть Росії швидкого вирішення кадрової проблеми для цих операцій. На його думку, у російських військ просто немає часу, щоб підготувати новобранців до літнього наступу належним чином.

Усі ці чинники, як стверджують аналітики, ймовірно, вже зірвали підготовку Росії до весняно-літнього наступу 2026 року. Машовець підкреслив, що не бачив достовірних повідомлень про перекидання значних російських формувань до зони відповідальності 58-ї загальновійськової армії на захід і південь від Оріхова. Саме такі сили, за його словами, були б потрібні Росії для великої операції проти Запоріжжя навесні або влітку 2026 року.

На Краматорському та Костянтинівському напрямках сповільнилися штурми

Окремо 19 березня речник української бригади, яка діє на Краматорському, або Костянтинівському, напрямку, повідомив про порівняно зменшену кількість російських атак на цій ділянці. Він заявив, що російські війська не змогли досягти навіть тактичного просування на північний схід від Костянтинівки до озвученого Росією терміну 10 березня, щоб вклинитися між Майським і Марковим.

Не вдалося росіянам досягти мети й до крайнього дедлайну 15 березня для захоплення каналу Сіверський Донець — Донбас у цьому районі. Він також зазначив, що українські військові не фіксують на Краматорському напрямку масштабного скупчення російської важкої техніки, яке могло б свідчити про підготовку до нового наступу.

Те, що Росія не може забезпечити бодай тактичне просування та зайняти вигідні вихідні позиції в районі Костянтинівки та Дружківки для очікуваної весняно-літньої кампанії 2026 року проти Українського фортечного поясу, за оцінкою аналітиків, безпосередньо послаблює її шанси на суттєві результати під час майбутнього наступу.

Також Росія хоче розпочати наступ та штурми на Харківському напрямку. Але їхні плани зірвала повінь на річці Оскіл, яка фактично залишила загарбників без логістики.

Окрім того, що Росія не може проводити наступ через стійку обороону ЗСУ, виникла ще й проблема з поповненням військ. Президент Володимир Зеленський повідомляв, що російські війська мають значно вищий рівень втрат за кількість новобранців у війську.