Теракт в аеропорту Лейпцига: слідчі встановили виконавців

Німецькі правоохоронці ідентифікували ймовірних виконавців спроби теракту на український літак у Лейпцигу 4 серпня. Сліди ДНК вивели на громадян із паспортами Росії та Латвії. За даними МВС Німеччини, гібридна операція була нашвидкуруч спланована російськими органами, хоча Москва звинувачення відкидає.

Про це йдеться у статті Suddeutsche Zeitung, передає Новини.LIVE.

Генетичні експертизи та італійська віза

Прорив у розслідуванні серпневої спроби підриву українського транспортного літака в аеропорту Лейпциг/Галле стався завдяки аналізу ДНК. Криміналісти виявили біологічні матеріали на одному з вилучених безпілотників, а також всередині бляшанки, куди диверсанти помістили вибухівку. Крім того, генетичні сліди залишилися на спеціальній антені, яку зловмисники закріпили на дереві біля летовища для підсилення сигналу управління мобільними дронами.

Порівняння цих зразків із європейськими базами даних дало збіги у Литві та Фінляндії, де власник ДНК уже привертав увагу місцевої влади через інші правопорушення. Слідство встановило, що ним є громадянин Білорусі, який має російський паспорт. Німецьким органам удалося повністю реконструювати його маршрут: чоловік в'їхав до Німеччини наприкінці квітня за італійською туристичною візою, яку йому офіційно видало посольство Італії в Мінську.

Куратор із Латвії та три знайдені безпілотники

Другим учасником змови, за версією слідства, був чоловік російського походження з латвійським паспортом. Правоохоронці вважають його відповідальним за логістику та інструктаж. Даний фігурант, який має зв'язки з російською розвідкою, прибув до Німеччини наприкінці липня. Він прилетів до берлінського аеропорту BER, орендував автомобіль і вирушив на ньому до Лейпцига. Свою місію координатор завершив за два дні до невдалого теракту, знову покинувши країну літаком через Берлін.

Наразі справу проти обох підозрюваних офіційно розслідує Федеральний генеральний прокурор. Та навіть попри розкриття осіб, слідчі скептично оцінюють шанси притягнути їх до відповідальності.

Так правоохоронці згадують хакерську атаку на Бундестаг у 2015 році: тоді ідентифікованих російських агентів так і не заарештували, оскільки вони просто перестали приїжджати до Європи. Втім фахівці Федерального управління кримінальної поліції (BKA) продовжують вивчати речові докази. На місці атаки знайшли три дрони у цілому або розібраному стані, проте експерти BKA припускають, що апаратів могло бути значно більше.

Реакція німецького уряду та заперечення Москви

Уряд Німеччини дійшов висновку, що відповідальність за інцидент 4 серпня несе саме Росія. Міністр внутрішніх справ Александер Добріндт (ХСС) озвучив цю позицію під час пресконференції у вівторок увечері. Посадовець підкреслив, що замах має ознаки "високого ступеня технічної експертизи та значних організаційних зусиль". За його словами, ця атака дронами вказала на уже знайому схему гібридних російських операцій у Європі.

"Отримані наразі висновки вказують на причетних осіб, які діяли від імені російських державних органів", — сказав Добріндт.

При цьому міністр назвав виконавців агентами низького рівня. Жодних імен чи конкретних доказів причетності російських розвідувальних служб посадовець не навів, пояснивши, що процес розслідування вимагає "найвищого рівня захисту інформації".

Росія традиційно відкидає будь-яку причетність до диверсії. Посольство РФ у Берліні оприлюднило заяву, у якій назвало інцидент наспішно спланованою провокацією та поскаржилося на прояви антиросійської істерії в Німеччині.

Німецькі ЗМІ зазначають, що тактика повного заперечення саботажу чи зустрічних обвинувачень цілком звична для Москви. Схожа риторика звучала і щодо вбивства грузина у берлінському парку Кляйнер Тіргартен у серпні 2019 року. Тоді німецькі правоохоронці заарештували найманого вбивцю з РФ, якого згодом засудили до довічного ув'язнення. Проте у 2024 році Росія повернула його в рамках масштабного обміну полоненими. Примітно, що тоді в Москві кілера зустрічав та особисто обіймав президент Володимир Путін.

Новини.LIVE інформували, що 4 серпня в аеропорту Лейпциг/Галле сталася спроба цілеспрямованої диверсії проти українського літака Ан-124 "Руслан". Тоді керований FPV-дрон врізався прямо в його крило, у зону розташування паливних баків. Безпілотник був споряджений військовою пластичною вибухівкою Semtex, проте дивом не здетонував під час удару. Пошкоджений дрон непомітно пролежав на пероні ще чотири години, доки на нього випадково не наступив водій екскурсійного автобуса, який і підняв тривогу.

Через інцидент польоти в німецькому аеропорту екстрено призупинили, а згодом під час рейсу борт ще й зіткнувся в небі з невстановленим об'єктом. У Міністерстві закордонних справ України підтвердили факт інциденту, зазначивши, що люди не постраждали. Також флот компанії "Антонов" лишився цілим. Німецька поліція та спецслужби розслідують подію як сплановану диверсійну атаку.

Паралельно уряд Фінляндії заявив про загрозу масштабних російських провокацій на прикордонні. За даними Гельсінкі, Москва може використати захоплені на українському фронті безпілотники для ударів по інфраструктурі НАТО під "чужим прапором", щоб звинуватити Україну та посіяти хаос усередині Альянсу.