Угода, що змінила долю Криму: 31 рік від розподілу Чорноморського флоту

У вівторок, 9 червня, минає 31 рік з моменту, коли Україна та Росія в уклали міжурядову угоду про розподіл Чорноморського флоту колишнього Радянського Союзу. Це відбулося в Сочі. Після розподілу значна частина кораблів, переданих Україні, виявилася технічно зношеною та непридатною до повноцінної експлуатації.

Новини.LIVE розповідають все, що відомо про цю угоду та як вона вплинула на окупацію українського Криму.

Передісторія

Після розпаду Радянського Союзу у 1991 році питання приналежності Чорноморського флоту стало одним із найскладніших у відносинах між Україною та Росією. Обидві держави претендували на військово-морське угруповання, яке базувалося переважно на території Криму.

Україна наполягала, що майно та військові об'єкти, розташовані на її території, мають перейти під її юрисдикцію. Натомість Росія розглядала Чорноморський флот як спільну спадщину СРСР та прагнула зберегти над ним контроль. Саме ця суперечка на кілька років стала одним із головних подразників у двосторонніх відносинах.

Угода в Сочі

9 червня 1995 року в Сочі Україна та Росія уклали міжурядову угоду про розподіл Чорноморського флоту колишнього Радянського Союзу. Згідно з домовленостями, Україна отримала 18,3% корабельного складу, тоді як Росії дісталося понад 81% флоту. Водночас Севастополь був визначений основною базою російського Чорноморського флоту.

Після розподілу значна частина кораблів, переданих Україні, виявилася технічно зношеною та непридатною до повноцінної експлуатації. Чимало суден були списані вже в перші роки незалежності, а окремі одиниці так і не увійшли до бойового складу Військово-Морських Сил України. Найбоєздатніші кораблі залишилися під контролем Росії.

Подальші домовленості щодо флоту України та Росії

Угода 1995 року стала одним із ключових етапів у врегулюванні питання Чорноморського флоту між двома державами. Уже через два роки сторони підписали новий пакет домовленостей, який визначив правовий статус і умови перебування російських військово-морських сил на території України. Ці рішення фактично закріпили довготривалу присутність російського флоту в Криму та надали Москві значний вплив на військово-морську інфраструктуру півострова.

На думку багатьох дослідників, під час переговорів Росія змогла поєднати питання розподілу флоту з ширшим комплексом політичних та економічних домовленостей. У результаті Україна втратила більшість корабельного складу колишнього Чорноморського флоту та частину військово-морських об'єктів, які мали стратегічне значення для розвитку національних ВМС.

Чому угоду вважають суперечливою

Навіть через десятиліття після підписання угоди оцінки її наслідків залишаються неоднозначними. Частина істориків і військових експертів вважає, що Україна отримала значно менше ресурсів, ніж могла претендувати, а також втратила можливість повноцінно контролювати низку стратегічних об'єктів у Криму.

Критики домовленостей наголошують, що закріплення присутності російського флоту в Севастополі створило передумови для подальшого посилення російського впливу на півострові. На їхню думку, саме це стало одним із факторів, які Росія використала під час окупації Криму у 2014 році.

Окупація Криму як наслідок підписання угоди

Архівні документи свідчать, що українське керівництво неодноразово отримувало попередження про ризики, пов'язані з перебуванням російських військових формувань у Криму. Військові доповідали про можливі загрози використання кримських баз Росією та наслідки, які це може мати для територіальної цілісності держави.

Події 2014 року змусили по-новому оцінити рішення, ухвалені в перші роки незалежності. Саме сили та інфраструктура Чорноморського флоту Росії стали одним із ключових інструментів під час захоплення Криму та блокування українських військових частин.

Російські військові формування, які перебували на території України на підставі міжнародних угод, у лютому-березні 2014 року були використані для встановлення контролю над півостровом. Це стало одним із найяскравіших прикладів того, як безпекові ризики, про які попереджали українські офіцери ще в 1990-х роках, зрештою реалізувалися.

Унаслідок окупації Криму Україна втратила значну частину своєї військово-морської інфраструктури, десятки кораблів і допоміжних суден. Після 2014 року ВМС України фактично довелося відновлювати та розбудовувати майже з нуля.

Як писали Новини.LIVE, нещодавно українські військові залишили російських окупантів без пального. У ніч проти 7 червня вони успішно уразили Чонгарський міст. А він був єдиним шляхом постачання пального з тимчасово окупованого Криму.

До цього українські захисники взяли під повітряний контроль частину сухопутного шляху до Криму. Це також ускладнює постачання пального та боєприпасів російським загарбникам та території України. Йдеться про маршрут Мелітополь —Чонгар.