Сеул спростував заяви Києва про постачання пального до Росії

Південна Корея відкинула звинувачення Києва у постачанні пального до РФ в обхід санкцій. Там заявили, що офіційна статистика за серпень 2025 – серпень 2026 років не зафіксувала експорту нафтопродуктів до Росії. В офісі президента Південної Кореї назвали заяви української сторони передчасними та закликали не шкодити довірі.

Про це повідомили в корейському інформаційному агентстві Yonhap News Agnecy, передає Новини.LIVE.

Статистика торгівлі та експортний контроль

Посадовець Управління національної безпеки при президенті Республіки Корея повідомив, що зведена торговельна статистика за період із серпня 2025 року по серпень 2026 року не містить жодних записів про експорт бензину, дизельного чи авіаційного пального з південнокорейської території до Російської Федерації. Представник відомства також звернув, що зазначені категорії палива станом на зараз не входять до переліку з 1402 найменувань товарів, щодо яких Сеул офіційно запровадив експортний контроль стосовно Москви.

Претензії Києва на основі матеріалу The Guardian

Публічна суперечка спалахнула після заяви радника президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка. Український посадовець послався на публікацію в британському виданні The Guardian, де стверджувалося, що в липні та серпні підсанкційні танкери доправили з Південної Кореї до портів РФ понад 176 000 тонн пального.

На своїй сторінці у Facebook Власюк написав, що описані операції суперечать задекларованій Сеулом лінії щодо Москви, та звинуватив Республіку Корея у спробах компенсувати дефіцит нафтопродуктів у Росії, яка веде війну проти України.

У середу, 7 жовтня, адміністрація південнокорейського лідера Чонг Ва Де виступила із категоричним запереченням цих закидів. Речниця президента Кан Юй Чжун провела брифінг, де зробила заяву про незмінний курс Південної Кореї щодо політики стосовно Росії.

"З моменту вторгнення Росії в Україну наш уряд послідовно запроваджував санкції та контроль експорту проти Росії у тісній співпраці з міжнародною спільнотою", — повідомила вона і додала, що роз'яснення уряд надав безпосередньо у відповідь на журналістський запит The Guardian.

Коментуючи звинувачення українського посадовця, речниця назвала публічні закиди необґрунтованими.

"Те, що посадовець президента України цитував статтю в Guardian, щоб публічно зобразити Південну Корею як таку, що допомагає пом'якшити паливну кризу Росії та втрату нафтопереробних потужностей, і діє таким чином, що не відповідає її чинній санкційній політиці щодо Росії, і робив це на основі окремих транзакцій, ключові деталі яких, такі як сторони транзакції, країна походження та кінцевий покупець, не були перевірені, відрізняється від правди та недоречно", — йшлося у заяві. 

Водночас у Чонг Ва Де закликали українську сторону до виваженості в оцінках: "Ми також просимо Україну утриматися від спотворення відповідної політики Республіки Корея без достатньої перевірки фактів та публічних заяв, які можуть зашкодити міжнародній довірі до Південної Кореї".

Новини.LIVE інформували, що політичні стосунки між Україною та Південною Кореєю почали помітно погіршуватися за останній період. Зокрема, після виступу Володимира Зеленського в ООН стався дипломатичний конфлікт із Південною Кореєю. Лідер опозиції Лі Дже Мьон звинуватив Київ у зриві домовленостей через публічне розголошення передачі Сеулу двох полонених військових КНДР, наголосивши на прямій загрозі життю полонених та їхніх родин на батьківщині.

Хоча радник президента з комунікацій Дмитро Литвин заперечив існування зобов'язань щодо повної секретності, та Київ згодом надіслав офіційне повідомлення з вибаченнями.

Водночас уряд Республіки Корея назвав лист з вибаченнями недостатнім. Наразі обидві держави намагаються залагодити кризу непублічно. Як повідомив речник МЗС України Георгій Тихий, суперечка виникла через різне прочитання пунктів про конфіденційність, а врегулювання процесу повністю перевели в закритий формат без зайвих заяв, аби уникнути подальшого загострення відносин.