Протести в Непалі — що відомо і чому вони почалися

У понеділок, 8 вересня, у Непалі спалахнули масштабні протести, які тривають досі. Народ повстав на тлі заборони соцмереж та політичної кризи. 

Новини.LIVE зібрали головне, що відомо про причини протесту та що відбувалося після.

Масштабні протести в Непалі

Чому виникли протести

Минулого четверга, 4 вересня, уряд Непалу заборонив роботу 26 соціальних мереж. Серед них месенджери WhatsApp, Facebook, Instagram, WeChat, а також платформи YouTube і Linkedin, і багато інших.

Влада пояснила своє рішення боротьбою з фейками та онлайн-шахрайством. Перед блокуванням, починаючи з 28 серпня, вона вимагала, щоб соцмережі зробили в Непалі реєстрацію, мали юридичну присутність, і щоб було призначено відповідальну особу. Однак до 4 вересня жодна з платформ документів не подала.

Тим часом жителі Непалу розкритикували рішення уряду, назвавши його засобом цензури і розправи над опозицією, яка протестує в інтернеті. Крім того, правозахисники зазначали, що це спосіб утиску свободи слова і порушення базових прав.

Таким чином, починаючи з 8 вересня, жителі Катманду (столиця) та інших міст Непалу вийшли на акції протесту. Зокрема, у столиці мітингувальники прорвали огорожу з колючого дроту навколо парламенту, через що правоохоронці відступили до будівлі. Поліція у відповідь застосувала вогнепальну зброю.

У ЗМІ повідомлялося, що протестувальники координували свої дії через платформу Discord. Там були інструкції щодо пошкодження авіації, пошуку боєприпасів у поліцейських відділках, а також виготовлення коктейлів Молотова.

Влада пішла людям назустріч, але це не допомогло

Уже у вівторок, 9 вересня, уряд Непалу офіційно скасував заборону на соцмережі. Вона діяла менше доби.

Скасування відбулося після кривавих протестів у понеділок. Відомо, що внаслідок того, що поліція відкрила вогонь по демонстрантах, загинули 19 людей і ще понад 100 були поранені.

Також відомо, що окрім скасування заборони на соцмережі, влада запровадила в Катманду комендантську годину, щоб запобігти подальшим заворушенням.

Загалом по всьому Непалу під час протестів постраждали понад 500 осіб.

У країні сталися підпали, штурм резиденцій та закрився аеропорт

Того ж вівторка, 9 вересня, у Непалі відбулися масові "штурми" та підпали. Зокрема, мітингувальники прорвалися всередину парламенту і підпалили будівлю, що підтвердив виданню AFP офіційний представник парламенту.

Причому важливо зазначити, що протести тривають, попри те, що уряд уже пішов у відставку, а також було скасовано заборону на соцмережі.

Місцеві ЗМІ повідомляють, що в Катманду та інших містах люди нападали на будинки й офіси міністрів та інших політиків. Зокрема, жителі здійснювали підпали та кидали каміння.

Також однією з цілей нападів стали приватні будинки прем'єр-міністра Шарма Олі та президента країни Рама Чандри Паудела.

Натовп протестувальників підпалив також будівлю глави правлячої партії і лідера Непальського конгресу Шера Бахадура Деуби. Унаслідок пожежі було знищено автомобілі, що перебували на території.

За інформацією AP, унаслідок підпалу загинула дружина екс-прем'єра Арзу Рана Деуба, яка обіймала посаду міністра закордонних справ. Це сталося після того, як демонстранти увірвалися в їхнє житло.

Джерело уточнює, що протестувальники проникли в будинок, замкнули жінку, побили її і потім підпалили приміщення. Від отриманих травм і опіків Арзу Рана Деуба померла в лікарні.

Нападу зазнав і сам Шер Бахадур Деуба (її чоловік, він же — колишній прем'єр-міністр).

Крім того, демонстранти підпалили кілька відділень поліції. Усі ці інциденти сталися, попри оголошену в місті комендантську годину.

Відомо також, що через густий дим від численних багать, влаштованих учасниками заворушень, головний аеропорт столиці Катманду — Трібхуван — був змушений припинити роботу.

Крім цього було підпалено будівлю авіакомпанії Simrik Airlines, яка "надає вертольоти лідерам" Непалу, що почали тікати з країни.

ЗМІ повідомляють, що під час сутичок також постраждали будівлі Верховного суду, офісу Генерального прокурора і низка інших державних установ. Підпал парламенту став найбільш масштабною ескалацією конфлікту.

Позиція протестувальників і втеча влади

За словами самих протестувальників, вони вийшли на вулиці не тільки через цензуру. Головною причиною вони називають свавілля влади. Зокрема, корупцію та бездіяльність щодо поліпшення економіки.

Організатори акцій, які поширилися на інші міста Непалу, назвали протести "демонстраціями покоління Z". Як заявляється, молодь вийшла на вулиці через розчарування в тому, що влада нічого не робить у боротьбі з корупцією та не діє у створенні економічних перспектив.

Влада тікає, а військові ловлять протестантів у столиці

На тлі масових заворушень у столиці армія Непалу почала евакуацію представників влади. За інформацією місцевих ЗМІ, міністрів вивозили прямо з їхніх резиденцій на гелікоптерах і доправляли в міжнародний аеропорт Трібхуван. Звідти чиновників переправляли у військові казарми в Махараджганджі, які були визначені як безпечне місце розміщення.

Перед цим прем'єр-міністр Шарма Олі офіційно звернувся до армійського керівництва з проханням долучитися до стабілізації ситуації та вжити заходів для забезпечення його особистої безпеки.

Водночас низка видань повідомила про те, що президент Рама Чандра Паудел нібито подав у відставку і втік. Стверджувалося, що його евакуювали на військовому вертольоті після атаки протестувальників на резиденцію. Однак в офісі глави держави ці повідомлення спростували.

Тим часом The New York Times пише, що армія Непалу розгортає війська в Катманду. Зокрема, одразу після опівночі на деяких вулицях Катманду з'явилися озброєні поліцейські. Вони оточили групи протестувальників, а в деяких випадках змушували їх ставити на коліна, схрестивши руки за головою.

Інші інциденти

Нагадаємо, що наприкінці серпня протестувальники закидали автомобіль президента Аргентини Хав'єра Мілея камінням, гілками та яйцями. Це сталося під час передвиборчого заходу. Після цього президента евакуювали.

Також ми писали, що 6 вересня поляки знову заблокували рух вантажівок перед пунктом пропуску "Медика-Шегині", який розташований на кордоні з Україною.