Порти стають легкою мішенню — чому Європі радять екраноплани

Засновник і CEO Mantavia, член ради директорів Augusta Investments Алессандро Річчі заявив, що традиційні морські порти в умовах сучасної війни дедалі частіше перетворюються на вразливі й передбачувані цілі, а Європі необхідно шукати альтернативні рішення для прибережної оборони. Одним із таких рішень він називає екраноплани — апарати, що працюють у зоні між морем і повітрям.

Про це Алессандро Річчі написав в авторській колонці для Новини.LIVE.

Чому Європі треба негайно почати використовувати екраноплани для захисту портів

За словами Річчі, наприкінці 2025 року порти вже не можуть гарантувати ані безпеки, ані швидкого реагування. Узбережжя перебуває під постійним наглядом сенсорів і розвідки, тому вирішальним стає не сам факт наявності інфраструктури, а швидкість дій. У таких умовах виграє той, хто може оперативно доставити людей або обладнання без прив'язки до стаціонарних об'єктів.

Екраноплани, пояснює експерт, займають проміжне місце між морськими та авіаційними засобами. Вони рухаються на малій висоті над водою, здатні розвивати високу швидкість і не потребують злітно-посадкових смуг. Це дає змогу розосереджувати бази вздовж узбережжя та швидко відновлювати роботу після ударів.

Порівнюючи екраноплани з катерами, Річчі зазначає, що ключовим є не їхня максимальна швидкість, а час прибуття до точки дії. Чим раніше платформа з'являється в районі загрози, тим менше часу вона перебуває під вогнем. У випадку з гелікоптерами, за його словами, суттєвим обмеженням залишається залежність від аеродромів і висока вартість експлуатації.

Які є нюанси з використанням екранопланів

Водночас експерт наголошує, що екраноплани не є універсальним рішенням. Вони ефективні лише за певних погодних умов і потребують чіткого планування. Найкращий результат можливий лише у поєднанні з безпілотниками, береговими сенсорами та надводними силами, що вимагає змін у військових підходах, а не лише закупівель техніки.

Серед основних напрямів застосування екранопланів Річчі називає прибережну розвідку, швидку логістику в умовах загрози для портів і доріг, підтримку морських безпілотних систем, а також захист офшорної інфраструктури.

Для Балтійського регіону ключову роль відіграє географія архіпелагів, для Середземного моря — контроль маршрутів, а для Чорного моря — мінімізація ризиків і розосередження сил.

Окремо він звернув увагу на питання сертифікації та фінансування. За його словами, головні труднощі в Європі пов'язані не з технологіями, а з процедурами. Річчі пропонує поетапний підхід, наприклад, через пілотні проєкти, тимчасові дозволи та поступове накопичення даних щодо безпеки. Фінансування, на його думку, має поєднувати оборонні та цивільні програми.

Коментуючи війну в Україна, експерт зазначив, що бойові дії довели факт, що море більше не є гарантією безпеки. Перевагу отримують ті системи, які здатні швидко маневрувати, розосереджуватися та відновлюватися після ударів. Саме це, за його словами, має стати основою нової європейської прибережної стратегії.

Нагадаємо, експерти також вказали, як Європа опинилась незахищеною від підводних атак та які методи вигадали хакери та пірати. 

Також читайте, як акустичні технології повертаються в оборонну сферу та чим вона вирізняється з-поміж інших.