Небесна Сотня — історія 107 Героїв, які віддали життя за свободу

Щороку 20 лютого Україна відзначає День Героїв Небесної Сотні. Цей день вшановують після указу президента від 11 лютого 2015 року "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні".

Новини.LIVE розповідають історію подвигу, що змінив Україну.

Майдан 2014 — дні, що назавжди змінили Україну

20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві відбулося одне з найтрагічніших подій Революції гідності. Силові підрозділи, підконтрольні режиму тодішнього президента Віктора Януковича, відкрили вогонь по протестувальниках. За день загинули десятки людей, яких згодом назвали Небесною Сотнею.

Того ж вечора, о 22:17, Верховна Рада ухвалила постанову про засудження насильства проти мирних громадян, а деякі чиновники оголосили про перехід на бік народу. Цей день став переломним у розвитку Майдану.

До Небесної Сотні входять 107 учасників Революції гідності та активісти, які загинули на початку російської агресії на сході України навесні 2014 року. Серед них — люди різного віку, національностей та віросповідань: громадяни України, Білорусі та Грузії. Наймолодшим був 17-річний Назарій Войтович, найстарший — 82-річний Іван Наконечний. Із 107 загиблих — три жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.

Першою жертвою став Павло Мазуренко, який помер 22 грудня 2013 року від травм після побиття невідомими у формі спецпідрозділу. Останнім — Віктор Орленко, який помер 3 червня 2015 року через ускладнення після поранення, отриманого під час штурму Майдану 18 лютого 2014 року.

Назва виникла за аналогією зі "сотнями" Самооборони Майдану та вперше прозвучала під час прощання із загиблими 21–22 лютого 2014 року.

На Урядовому порталі згадка про Героїв з’явилася 28 лютого 2014 року.

Хронологія подій 18-22 лютого на Майдані незалежності

Події лютого 2014 року розгорталися дуже швидко. 18 лютого почалися активні зіткнення між протестувальниками та силовиками. Протестувальники намагалися утримати ключові вулиці Києва, а влада застосовувала силу для розгону мітингів.

19–20 лютого стали найкривавішими днями. Саме тоді на вулиці Інститутській силові підрозділи відкрили вогонь по мирних громадянах. 

21–22 лютого відбулися масові прощання із загиблими на Майдані Незалежності. 

Як в Україні вшановують пам’ять Небесної Сотні

Щороку в Києві на вулиці Інститутській, де встановлені пам’ятні дошки з іменами загиблих Героїв, а також скульптурні композиції, та на Майдані Незалежності проходять урочисті церемонії, покладання квітів і хвилини мовчання на знак пам’яті про загиблих Героїв. Багато міст влаштовують тематичні виставки, флешмоби та уроки пам’яті в школах.

Меморіали, пам’ятні дошки та алеї Героїв стають центрами громадського вшанування. У багатьох школах та університетах проходять виховні години та лекції про значення Майдану, демонструють документальні фільми та фотографії тих днів. 

Алея Небесної Сотні

У центрі Києва, на Майдані Незалежності, створено Алею Небесної Сотні. Вона проходить уздовж центральних вулиць, де відбувалися активні протистояння. На алеї розташовані меморіальні дошки та барельєфи з іменами загиблих Героїв. Тут регулярно проводять урочисті заходи, освітні екскурсії та тематичні виставки для школярів і студентів.

Ціна незалежності українців

21 листопада 2013 року Україна вийшла на вулиці через відмову уряду від євроінтеграційного курсу. Це стало поштовхом до нових масових протестів, які увійшли в історію як Революція Гідності або Євромайдан. Десятки тисяч українців зібралися на майдані Незалежності, вимагаючи відставки урядовців та ухвалення законів, що гарантували б європейський шлях розвитку держави. До акції поступово долучалися міста по всій країні.

Ціною великих втрат українці перемогли — Віктор Янукович покинув територію України, і Революція Гідності завершилася, відкривши нову сторінку в історії держави.

У лютому 2022 року Україна зіткнулася з новим випробуванням — повномасштабний напад російського агресора. За словами аналітиків, демократична Україна поруч із Росією руйнувала б кремлівський міф про "єдиний шлях" розвитку пострадянського простору — це і стало однією із причин нападу.

Згідно з прогнозами, мир в Україні може настати лише тоді, коли РФ втратить здатність диктувати умови — політично, економічно та у військовий спосіб.