НАТО посилило захист Балтії та дозволило збивати небезпечні цілі

НАТО змінило формат місії патрулювання повітряного простору Baltic Air Policing, надавши винищувачам ширші повноваження. Тепер пілоти Альянсу можуть не лише супроводжувати літаки, а й знищувати об’єкти, які становлять загрозу.

Про це повідомив президент Литви Гітанас Науседа під час саміту НАТО в Анкарі, передає Новини.LIVE посилаючись на Reuters.

Що зміниться в місії НАТО

Місію Baltic Air Policing, яка діяла з 2004 року, перевели з формату повітряного патрулювання до повноцінної повітряної оборони. Це означає, що винищувачі Альянсу отримали більше можливостей для реагування на небезпечні ситуації у повітрі.

Раніше завданням місії було виявлення, супровід і контроль військових літаків поблизу Литви, Латвії та Естонії. Ці країни не мають власних винищувачів, тому їхній повітряний простір захищають союзники НАТО.

За словами Науседи, нинішня ситуація в регіоні вже не відповідає умовам мирного часу.

"Те, що відбувається сьогодні, вже не є повністю мирною обстановкою", — заявив президент Литви.

Чому місію посилили

Цього року винищувачі НАТО вперше застосували зброю під час виконання завдань Baltic Air Policing. Над Естонією та Латвією вони збили безпілотники, які, за попередніми оцінками, були українськими та випадково перетнули кордон країн Балтії.

У НАТО зазначили, що раніше в межах цієї місії зброю для захисту повітряного простору Альянсу не використовували.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що оновлений формат дозволить швидше реагувати на повітряні загрози та зробить дії союзників більш гнучкими.

Як працює Baltic Air Policing

Наразі винищувачі місії підіймаються в повітря щоразу, коли російські військові літаки наближаються до повітряного простору країн Балтії над міжнародними водами — від Калінінградської області до Фінської затоки.

Після окупації Росією Криму у 2014 році місію розширили. Нині в ній беруть участь понад десять винищувачів, які країни НАТО по черзі направляють до регіону. Авіація базується на двох військових аеродромах у країнах Балтії.

Новини.LIVE повідомляли, що Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що випадкове падіння українських безпілотників на території країн НАТО через відхилення від курсу є допустимим ризиком. За його словами, це невелика ціна за ефективні удари України по військових і енергетичних об’єктах Росії.

Новини.LIVE інформували, що другий день саміту НАТО в Анкарі завершився низкою важливих домовленостей для України. Союзники узгодили подальшу оборонну підтримку, розвиток спільного військового виробництва та співпрацю у сфері безпілотних технологій, а також підтвердили виділення 70 млрд євро допомоги на 2026 рік. Українська делегація під час зустрічей із представниками США, ЄС, Польщі, Південної Кореї та інших партнерів обговорила подальші кроки підтримки.