Контрибутор безпеки: що новий статус дає Україні в НАТО

Західні союзники змінили підхід до військового фінансування нашої держави. Тепер передача зброї чи інвестиції в український військово-промисловий комплекс працюють на статистику самих країн НАТО. Такий механізм запрацював завдяки підсумковій декларації останнього саміту Альянсу. У цьому документі Україну вперше офіційно визнали донором трансатлантичної безпеки.

Про це розповіла в інтерв'ю для "РБК-Україна" голова місії України при НАТО Альона Гетьманчук, цитує Новини.LIVE.

Що дасть Україні визнання її як контрибутора безпеки з боку НАТО

Альна Гетманчук зауважила, що раніше Росія роками намагалася переконати світ, що будь-яка інтеграція Києва несе ризик і загрозу прямого конфлікту з нею. Цей штучний образ небезпеки значно ускладнював діалог про майбутній вступ до Альянсу, який для Києва залишається на порядку денному.

Голова місії України при НАТО Альона Гетьманчук зазначає, що подолати цю перешкоду нарешті вдалося.

"Ні для кого не буде тут секретом, що роками чи навіть десятиріччями Росія намагалася через своїх агентів впливу, через "корисних ідіотів" в деяких країнах-членах НАТО, бо інакше їх не назвеш, закріпити образ України як контрибутора небезпеки", — розповіла дипломатка.

За її словами, рішення Альянсу свідчить про зміну мислення на Заході.

"Це було насправді зафіксовано вперше. Вперше країни-члени НАТО на рівні лідерів зафіксували в декларації, що Україна є контрибутором євроатлантичної безпеки", — підкреслила Гетьманчук. 

На практиці новий статус автоматично перетворює фінансову підтримку Києва на внесок у власну оборону партнерів. Це дає Україні аргументи, щоб заохочувати союзників виділяти більше коштів на озброєння та українські оборонні виробництва.

Такий крок логічно продовжує домовленості минулорічного саміту в Гаазі. Тоді держави НАТО зобов'язалися до 2035 року збільшити власні витрати на оборону до 5%. І щоб досягти цієї мети, партнерам дозволили зараховувати військову допомогу для українських сил у рахунок цих відсотків.

Гетьманчук зауважує, що столицям 32 країн-учасниць ще потрібен певний час на переосмислення нових реалій, але сам процес уже став незворотним.

Новини.LIVE писали раніше, що за оцінкою аналітиків, європейські держави ризикують зазнати поразки у затяжному протистоянні на виснаження, якщо станеться війна з Росією. В НАТО визнали, що цивільні абсолютно психологічно та практично не готові до реалій великої війни. 

Нещодавно очільник українського Міноборони Євгеній Хмара 5 вересня скоординував позиції з генсеком НАТО Марком Рютте. Ключовим питанням бесіди стала підготовка до наступної зустрічі у форматі "Рамштайн".

Хоча низка столиць Альянсу дуже боїться війни з РФ, Вашингтон оцінює загрозу прямого удару як мінімальну. Американські посадовці переконані, що російські війська надто міцно загрузли на українських фронтах і вичерпали наступальний потенціал, тож спровокувати конфлікт із НАТО найближчим часом РФ просто не здатна.