Індустрія майбутнього — чому FabLab потрібні університетам

Заступник директора з наукової роботи Інституту прикладних систем управління НАН України, д.т.н., голова наглядової ради групи компаній MATAS Robotics Віктор Єгоров пояснив, чому інженерна лабораторія цифрового виробництва FabLab  і державна підтримка для розвитку індустрії майбутнього в Україні потрібні університетам. За його словами, якщо країна хоче власну індустрію, а не вічно збирати чужі технології, без FabLab в університетах це вже не працює. 

Про це Віктор Єгоров написав в авторській колонці для Новини.LIVE.

Що таке FabLab і звідки цей формат взявся

FabLab (Fabrication Laboratory) — це відкрита інженерна лабораторія цифрового виробництва з базовим набором обладнання для прототипування.

Усередині зазвичай є 3D-принтери, CNC-фрезери, лазерні різаки, електронні стенди, інструменти для роботи з металом, деревом і композитами.

Концепція з’явилася на початку двохтисячних у Массачусетському технологічному інституті в межах курсу How to Make (Almost) Anything, який запустив професор Ніл Гершенфельд разом із командою MIT Center for Bits and Atoms.

"Ідея була дуже конкретною: дати людям доступ до того самого класу інструментів, яким користуються інженери й науковці, і подивитися, що станеться, якщо "майже будь-що" можна зробити своїми руками. Так з'явилася глобальна мережа цифрових майстерень, де студенти, інженери та ентузіасти проходять шлях від розмитої ідеї до робочого прототипу", — пояснює Єгоров.

FabLab як середовище для інженерів, а не тільки стартапів

Науковець зазначає, що відміну від бізнес-інкубаторів чи технопарків, акцент у таких лабораторіях робиться не на презентаціях для інвесторів, а на освітньо-інженерному процесі. 

Бізнес зазвичай підключається пізніше, коли вже видно продукт і модель доходу.

"А от етап, де потрібно помилятися, переробляти, різати, паяти й тестувати десятки варіантів, найчастіше випадає з уваги. Саме цю "сіру зону" між навчальною аудиторією та промисловим цехом і закриває формат FabLab, формуючи не слайди для пітчів, а інженерне мислення", — каже він.

Чому українські FabLab мають бути при університетах

Єгоров зазначає, що саме в університеті, де є студенти, викладачі, освітні програми, наукові групи, лабораторія цифрового виробництва стає не окремою майстернею "для своїх", а частиною навчального й дослідницького процесу: від бакалаврських і магістерських проєктів до міждисциплінарних інженерних курсів.

"Коли лабораторію намагаються перетворити на бізнес, фокус зміщується з експерименту та освіти на короткостроковий дохід. Для формату, який потребує дорогого обладнання, постійного технічного супроводу і кваліфікованих наставників, цього зазвичай недостатньо", — додав він.

За його словами, щоб FabLab в Україні перестали бути випадковими проєктами "на ентузіазмі", потрібна прозора модель співдії держави, університетів і громадського сектору:

• держава задає рамку індустріальної політики та створює цільові програми підтримки лабораторій цифрового виробництва;
• університети забезпечують приміщення, базове фінансування й інтеграцію таких просторів в освітній процес;
• громадські організації та бізнес-партнери допомагають із грантами, обладнанням, менторством і спільними проєктами.

Чому FabLab потребують інституційного захисту

Голова наглядової ради групи компаній MATAS Robotics каже, що навіть добре обладнаний простір без захисту швидко перетворюється на склад списаних верстатів. У багатьох країнах цифрові майстерні юридично вбудовані в структуру університетів, муніципалітетів або державних фондів. Це дає базове фінансування, захищені приміщення, оплачуваних технічних спеціалістів і доступ до міжнародних програм.

А в Україні, навпаки, надмірна залежність від доброї волі конкретного ректора чи декана створює системну вразливість.

"Сьогодні керівництво підтримує лабораторію є приміщення, події, партнерства, нове обладнання. Завтра адміністрація змінюється, і проєкт опиняється без доступу до ресурсів та можливості планувати розвиток хоча б на декілька років", — додав Єгоров.

Нагадаємо, раніше CEO та співзасновник Xora Technologies, ексдиректор ІТ АТ "Укрексімбанк" Костянтин Коваль розповідав у колонці Новини.LIVE, чому автономність стала ключем до ефективності БпЛА і C-UAS.

Також cпівзасновник Kuhaken, розробник пасивних систем протидії БПЛА (C-UAS) писав, чим відрізняється супровід дрона від його 3D-фіксації.