Експрокурор САП: Клименко не захотів стати генпрокурором

Керівництво правоохоронного блоку розглядало кандидатуру очільника САП Олександра Клименка на посаду генерального прокурора України, однак той не погодився на це призначення. Водночас виникли питання щодо того, чи законно Руслан Кравченко повідомив інші подробиці щодо розслідування. 

Про це в ефірі Ранок.LIVE ексклюзивно повідомив колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький.

Глава САП Олександр Клименко не захотів стати генпрокурором

"Як повідомляють джерела в правоохоронних органах, особа пана Клименка розглядалася взагалі як повноцінний генеральний прокурор, але наскільки повідомляють джерела, пан Клименко відмовився від пропозиції, принаймні на даний момент", — розповів Броневицький.

Наразі Офіс генпрокурора перебуває у стані кадрової невизначеності через відсторонення очільника відомства Руслана Кравченка указом президента. Очікується остаточне голосування Верховної Ради щодо його звільнення.

Водночас керівні функції можуть перейти до когось із заступників. Зокрема, після викриття у справі "Карфаген" свою посаду одразу втратила заступниця Вдовиченко, яка подала заяву про відставку наступного ж дня. Серед тих, хто залишається в керівництві та може виконувати обов'язки очільника інституції на час відсутності постійного керівника, залишається заступник генпрокурора Максим Крим.

Окрему увагу експрокурор САП звернув на дії самого Руслана Кравченка, який продовжує оприлюднювати матеріали кримінального провадження, попри свій статус усунутого посадовця.

Броневицький зазначив, що українська юридична практика ще не стикалася з подібним механізмом відсторонення генерального прокурора. Йдетсья про прямий доступ до реєстру досудових розслідувань.

"Ви знаєте, дуже цікаве питання насправді, бо практики такого відсторонення прокурора по суті ще в Україні не було. Я нагадаю, що Кравченко, по-перше, і генеральний прокурор, і прокурор в цьому конкретному провадженні. Тобто, не по посаді, а саме по доступу до єдиного реєстру і до можливості вчинення будь-яких процесуальних дій і прийняття процесуальних рішень у конкретній справі", — підкреслив експрокурор.

На думку Броневицького, якщо президентське усунення автоматично позбавляє Кравченка статусу прокурора в конкретному розслідуванні, то посадовець не мав права поширювати докази.

"Тому, якщо має наслідком усунення від посади генерального прокурора наслідком того, що прокурор перестав бути, вибачте мені за тавтологію, прокурором у цій справі, тоді з цього моменту пан Кравченко позбавлений можливості оприлюднювати будь-які докази. Я вважаю, що це невірно. І оприлюднення сьогоднішньої частини, я вважаю, що пан Кравченко вже б мав утриматись від оприлюднення цієї інформації", — зазначив юрист.

Також Броневицький додав, що публікація матеріалів частинами шкодить процесу, і заявив, що ключові відповіді на оприлюднені дані має надати Кривонос.

"Або оприлюднити її вчора цілком, а не грати у ці багатосерійні фільми. Оприлюднити всі докази, нехай українське суспільство і правоохоронна система автоматично дають відповіді на ці запитання. А перший, хто має дати відповіді на оприлюднені матеріали, має бути сам Кривонос", — зазначив Броневицький. 

Новини.LIVE повідомляли раніше, що 14 вересня Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив про відставку після того, як підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу щодо підробки документів задля отримання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах. Паралельно він оголосив про підозру особі з близького оточення очільника САП Олександра Клименка, закликавши обох керівників антикорупційних інституцій добровільно залишити посади.

Втім, в Офісі генпрокурора спростували факт офіційного вручення процесуальних документів директору НАБУ, зазначивши, що передбачений законом порядок не був дотриманий. Сам Кравченко згодом повідомив про скасування внесених до ЄРДР даних і заявив про спроби прямого політичного тиску на хід розслідування.

У відповідь Семен Кривонос та Олександр Клименко 14 вересня провели спільний брифінг, спростувавши закиди, деталізувавши факти інформаційної атаки на антикорупційну систему та розкривши деталі слідчих дій із вилучення документів в Офісі генпрокурора. Керівництво НАБУ повідомило про тривалу операцію під кодовою назвою "Карфаген", наголосивши на шаленому тиску та витоку інформації на користь фігурантів напередодні обшуків, а також згадало зміст переговорів із Президентом Українии.