Чи може Україна розбомбити Москву?

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц декілька днів тому заявив, що Україна більше не має обмежень на далекобійні удари по території Російської Федерації. Ця заява прозвучала на фоні масштабних атак РФ, ціллю яких були українські міста. І які, м'яко кажучи, не послаблювались, попри намагання Заходу посадити Україну та Росію за стіл переговорів. 

Заява Мерца стала досить резонансною в Україні, але не була підтримана не тільки в інших європейських країнах, але й у самій Німеччині. 

Віцеканцлер Ларс Клігбайл вийшов до ЗМІ та зазначив, що Німеччина свою позицію щодо обмежень на удари по РФ не змінювала. 

Вже пізніше сам Мерц уточнив свою заяву. Він не відмовився від своїх слів, лише додав, що це рішення союзників було ухвалене декілька місяців тому, тобто навіть не на фоні нинішніх атак РФ. 

Це ще не все. Видання Kyiv Post, посилаючись на власні джерела, оприлюднило новину про те, що Дональд Трамп розглядає варіант зі зняттям всіх обмежень на передану Україні зброю, які були запроваджені за часів президентства Джо Байдена. 

Це при тому що у Байдена восени минулого року заявляли, що обмеження скасовуються.

Зрештою, заяв виявилось дуже багато. І вони не надто все прояснили. Тому спробуємо розібратись по черзі. 

В України були обмеження на використання зброї? 

Так, були. Більшість країн Європи та США передавали нам зброю "для захисту", саме це довгий час було основною "ідеєю": ви можете захищатись від агресії РФ, але не атакувати її територію. 

Звісно, не всі країни. Наприклад, Фінляндія ще в березні минулого року дозволила Україні вільно бити по території РФ переданою ними зброєю. 

Франція і Німеччина, як писало видання "РБК-Україна" у листопаді минулого року, на той час дозволили Україні бити по території РФ їхньою зброєю. Але тільки у Курській області. 

Приблизно те саме тоді дозволили й США, про що попередньо писали ЗМІ, хоча вже в офіційній заяві конкретні обмеження не звучали. 

Що означає заява Мерца про дозвіл від союзників на удари по РФ? 

Поки що важко сказати. Проблема у суперечках всередині самої німецької влади (мова про коментар віцеканцлера, в першу чергу). 

А також є питання щодо самої заяви. Уточнення Мерца про те, що дозвіл був даний декілька місяців тому, не виключено, що може означати саме вищезгадані листопадові події, деталі яких тоді з'явились, в основному у ЗМІ. 

Ну і тут є ще одна важлива деталь, про яку варто згадати. 

А що з обмеженнями США?

У листопаді минулого року тодішній президент США Джо Байден, за даними ЗМІ, дозволив Україні удари по території Російської Федерації. Мова йшла про ракети ATACMS, дальність яких сягає 300 км. 

Ці удари були. Але кількість ATACMS була незначною, і з того часу вона, на жаль, не збільшилась.

А у нас є чим бити по РФ? 

Це одне з найголовніших питань, насправді. Тому що, якщо, приміром, спостерігати за реакцією соцмереж після заяви Мерца, найчастішим запитанням було "А "Тауруси" дасте?". 

Коротко нагадаю, що таке "Тауруси". Це крилаті ракети, які дуже давно хоче Україна. І які так само давно відмовляється постачати Україні Німеччина. 

Минулий канцлер Німеччини Олаф Шольц всю свою каденцію навідріз відмовлявся говорити про "Тауруси". Нинішній очільник німецького уряду Фрідріх Мерц під час передвиборчої кампанії обіцяв, як мінімум, подумати" про передачу цих ракет. Вже зараз, отримавши посаду, він зазначив, що Німеччина не буде публічно про них говорити. 

Ракети "Таурус" мають операційну дальність у 500 км. Тому мали б стати хорошим "аргументом" для України у "дипломатії" з РФ. Проте, чи отримаємо ми їх найближчим часом, наразі невідомо. 

Саме тому і виникає це питання. Дозвіл дозволом, це все звісно добре, проте рівень постачання далекобійних ракет в Україну зараз бажає кращого. 

Київ, ймовірно, вже вичерпав значну частину своїх запасів ракет далекої дії, отриманих у 2023–2024 роках, пишуть у Forbes. 

Чи може Україна розбомбити Москву? 

Не менш важливе питання для багатьох громадян України. Прямо зараз ми точно бачимо посилення атак по території Російської Федерації, активну дронову роботу по регіонах РФ, у тому числі з прицілом на їхні аеропорти.

Дрони також долітають до Московської області. Проте масштабних атак по Москві досі немає. 

На цьому етапі є декілька причин, чому цього не відбувається: 

• Відсутність значної кількості далекобійних ракет. Їх від самого початку було небагато (ЗМІ писали про максимум декілька десятків), більше їх за цей час не стало. 
• Дипломатичний процес. Україна та Росія провели новий раунд переговорів у Стамбулі, країни Європи та США на ці перемовини все ще дуже сподіваються (наївність нікуди не поділась, так). На фоні цього атака на Москву може бути негативно сприйнята Заходом, враховуючи давнішній страх, який називається "не треба злити Путіна". 

Тому прямо зараз, скоріш за все, ні. У майбутньому? Побачимо. 

Нагадаємо, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц анонсував підписання важливого документу щодо співпраці з Україною у виробництві далекобійної зброї. 

Він також повідомив, що між Україною та Німеччиною вперше за останні декілька років відбудуться міжурядові консультації.