Буданов на Банковій — чому пропаганда РФ піднімає градус істерики

Після офіційного призначення Кирила Буданова керівником Офісу президента України 2 січня 2026 року російська пропагандистська екосистема синхронно перейшла в режим демонізації. Українські медіа та міжнародні редакції зафіксували, що кадрове рішення подається як посилення безпекового контуру держави на тлі дипломатичного треку, зокрема перемовин і розмов про гарантії безпеки.

У росіян паніка через Буданова

У російських медіа реакції на слова Буданова щодо майбутнього України часто супроводжуються надмірними страхами та драматичними формулюваннями, що підсилює сприйняття його як "страшного ворога". Ці наративи активно циркулюють як у телеефірах, так і в соцмережах.

Зокрема, нещодавно Головне управління розвідки Міноборони опублікувало перехоплення, яке свідчить про паніку серед росіян через призначення Буданова. Росіянка емоційно прокоментувала зміну керівництва Офісу президента України. Вона назвала Буданова "фашистом".

"Тепер у них (в України — ред.) Буданов замість Єрмака. Тож нелюд. То фашист перший. І ще й на президентський пост націлюється", — заявила росіянка.

У ГУР зазначають, що така реакція свідчить про зростання тривоги серед громадян Росії, особливо в прикордонних регіонах, через внутрішні політичні процеси в Україні та кадрові рішення її керівництва.

Паралельно в соцмережах шириться відеофрагмент з Ольгою Скабєєвою, де вона коментує призначення Буданова і використовує лексику на кшталт "суворий" та "тероризм" у прив’язці до його ролі у безпековому напрямі.

Публічно цей меседж лягає в уже знайому рамку: Росія намагається представити будь-яке посилення українського сектору безпеки як "терористичний курс", а персонально Буданова як "символ" цього курсу.

Цю рамку прямо озвучують російські медіа. Наприклад, у коментарях для російської преси призначення подається як нібито доказ "неможливості мирного врегулювання" і як "посилення терористичного характеру" української політики.

Українські оглядачі фіксують, що пропаганда свідомо "підв’язує" призначення Буданова до тем, які Кремль просуває одночасно, звинувачення України у "тероризмі", інформаційні вкиди про атаки та спроби тиску на західних партнерів.

Що це означає в комунікаційному сенсі?

Ціль №1 — делегітимізація. Слово "тероризм" у цій історії працює як універсальний ярлик, який має замінити предметну розмову про війну, право на самооборону і переговори.

Ціль №2 — тиск на переговорний трек. Коли Кремль розуміє, що фігура є впливовою у безпековому та дипломатичному контурі, він намагається зробити її "токсичною" для зовнішньої аудиторії.

Ціль №3 — мобілізація внутрішньої аудиторії РФ. Демонізація опонента потрібна, щоб тримати власну публіку в логіці "фортеці в облозі".

І так, це виглядає як маркер того, що Буданова в Москві сприймають серйозно. У пропаганди просте правило: кого не бояться, того не "призначають терористом" у прайм-таймі. (Коли в ефірі закінчуються факти, зазвичай починається слово "тероризм".)

Таким чином, російська пропагандистська кампанія не лише намагається делегітимізувати окрему особу, але й чинить тиск на зовнішніх партнерів та мобілізує власну аудиторію. Для України це сигнал того, що кадрові рішення сприймаються ворогом серйозно, і що комунікація щодо безпеки та дипломатії залишається ключовим фронтом інформаційної війни.

Буданов натякає Росії, яке майбутнє на неї чекає

Зазначимо, що істерика від Буданова у росіян розпочалась ще у 2022 році. Вони стривожилися через карту з розчленованою Росією, яка висилі у його кабінеті (на той час він був очільником Головного управління розвідки Міноборони). У програмі Ольги Скабєєвої карту назвали "смертельно небезпечною річчю".

На мапі Курська і Бєлгородська області були домальовані до України, Калінінградська — до ФРН, Карелія і північний захід — до Фінляндії, а Курильські острови — до Японії.

"Ось ця карта, яку повісив собі Буданов... Так буде розділена Росія. Ось до цього вони нас готують. Тому такий поділ — це смертельно небезпечна річ, і про це забувати не можна", — заявив тоді російський експерт.

Також на свій день народження у 2023 році Буданов розрізав торт у вигляді тієї карти Росії, яка висіла у його кабінеті.

Буданов як переговорник

Видання Sky News назвало Буданова головним казирем України у плані переговорів щодо завершення війни. Військові та розвідка США поважають його, а сам факт його участі в переговорному процесі є важливим сигналом.

Схвально відгукнувся про українську переговорну команду, окремо відзначивши Буданова, і спецпосланець президента США Дональда Трампа Стів Віткофф. Він наголосив, що Україна має сильну й професійну переговорну команду.

Більше того, згідно з результатами січневого опитування Київського міжнародного інституту соціології, у рейтингу суспільної довіри Буданов суттєво скоротив розрив із колишнім головнокомандувачем Збройних Сил України Валерієм Залужним.

Що відомо про Буданова

Кирило Буданов працює у лавах воєнної розвідки з 2007 року. З початку російської агресії проти України (з 2014 року) він брав участь у бойових операціях і тричі отримував поранення.

У серпні 2016 року, з 6 по 8 числа, Буданов очолив спецоперацію в тимчасово окупованому Армянську на півострові Крим. П’ятеро українських спецпризначенців мали доставити зброю та вибухівку поблизу російських військових об’єктів, але план було викрито. Зіткнувшись із спецпідрозділом ФСБ "Вимпел", розвідники вступили у бій, який тривав кілька хвилин і завершився ліквідацією противника. Під час рейду було знищено підполковника ФСБ, ще двоє співробітників спецслужби зазнали поранень. Всі учасники операції повернулися в Україну.

Ще однією знаковою успішною операцією ГУР у період повномасштабного вторгнення стало захоплення російського військового гелікоптера Мі-8 у 2023 році. Літак було виведено з території Росії на український аеродром, а родину пілота завчасно вивезли з держави-агресорки. На підготовку цієї операції пішло понад шість місяців.

У 2018–2020 роках Буданов також виконував закриті спеціальні завдання, що не розголошуються.
Під час повномасштабного вторгнення він особисто брав участь у звільненні Вовчанського агрегатного заводу, проводячи кілька діб разом із бійцями та керуючи місією.

Крім того, він був залучений до операції зі звільнення селища Руська Лозова на Харківщині.

Нагадаємо, нещодавно Буданов заявив, що переговори з Росією не можуть вестися без сильної позиції. За його словами, за роки війни Росія сама загнала себе в пастку.

Також новий очільник ОП звернувся до українців, які зараз перебувають за кордоном.