Банки блокують внесення застави: правозахисники звернулись до НБУ

Одразу шість правозахисних організацій заявили про випадки, коли банки блокують перекази на офіційний рахунок ВАКС у Держказначействі. Через це, за їхніми словами, підозрювані залишаються в СІЗО, хоча суд визначив для них заставу як альтернативу триманню під вартою. Правозахисники вимагають від Національного банку України (НБУ) втрутитися в ситуацію та припинити блокування таких платежів.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на заяву правозахисних організацій.

Банки блокують перекази застави

Правозахисники стверджують, що банки відхиляли навіть платежі на 10, 100 і 1000 грн, а також перекази від адвокатів і близьких підозрюваних. Серед пояснень, за їхніми словами, — "технічна помилка", скасування платежу "з метою безпеки" та скарги на відповідний рахунок.

Йдеться про офіційний рахунок Вищого антикорупційного суду в Державній казначейській службі. Водночас закон прямо дозволяє вносити заставу іншій фізичній або юридичній особі.

Правозахисники зазначають, що на запитання про правові підстави відмов банки посилаються на "внутрішні правила". За словами авторів заяви, неофіційно представники банків також посилаються на рекомендації НБУ. Водночас, як зазначають правозахисники, Національний банк заявляє, що сам платежів не блокує.

Один із підписантів заяви наголосив:

"Це вже не технічний збій. Декілька людей, яким суд визначив заставу, не можуть її внести й залишаються під вартою Фактично рішення про свободу людини ухвалює не суд, а банк".

Правозахисники вимагають втручання НБУ

На думку авторів заяви, така практика перетворює заставу на приховане тримання під вартою. Вони посилаються на рішення Конституційного Суду України та практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема, правозахисники згадують Рішення Конституційного Суду № 9-р(ІІ)/2026 від 21 липня 2026 року. Вони наголошують, що можливість звільнення під заставу має бути реальною, а не ілюзорною.

Правозахисні організації вимагають від НБУ припинити блокування платежів лише через їхнє призначення та забезпечити проведення законних платежів застави.

Приклади зі справ Столара та Мудрої

Серед прикладів — ситуації, пов'язані з Вадимом Столаром та Іриною Мудрою.

Столар заявляв про готовність внести 300 млн грн застави з власних коштів, однак банки, за твердженням правозахисників, відмовляються проводити відповідні платежі.

Мудрій призначили заставу в розмірі 20 млн грн. Вона внесла 5 млн грн, а решту намагався переказати її чоловік. За словами авторів заяви, ці платежі банки також відхиляли.

Новини.LIVE повідомляли, що колишній голова наглядової ради державного Sense Bank Микола Гладишенко заявив, що банки створюють проблеми з проведенням платежів, якщо в їхньому призначенні зазначено слово "застава". За його словами, такі випадки стосуються не лише його, хоча свою заставу у 7 млн грн він зміг внести у визначений судом строк. Гладишенко припустив, що подібні ситуації можуть у майбутньому стати предметом розгляду ЄСПЛ.

Новини.LIVE інформували, що Вадим Столар заявив, що готовий внести 300 млн грн застави, визначеної судом. За його словами, банки відмовилися проводити переказ його коштів та грошей родини на рахунок ВАКС. Захист уже звернувся до НБУ та намагається вирішити ситуацію у правовому полі.

Новини.LIVE також писали, що Апеляційна палата ВАКС відмовилася зменшити заставу для Ірини Мудрої з 20 до 5 млн грн. Суд залишив чинним запобіжний захід та суму застави у 20 млн грн. Сама Мудра заперечує висунуті правоохоронцями звинувачення та наполягає на своїй невинуватості.