Зі звітів про розмінування зникло понад 1 млрд грн: що з грошима

Журналісти Новини.LIVE виявили масштабні порушення у сфері розмінування. Понад мільярд гривень іноземної допомоги просто не внесли до державних звітів. Водночас через недоліки в оцінці територій деяким підрядникам переплатили майже 14 мільйонів.

Про це йдеться в ексклюзивному розслідуванні "Наша справа".

Мільярдні "дірки" у звітах та переплати

Журналісти проєкту "Наша справа" від Новини.LIVE дослідили свіжий звіт Рахункової палати за 2025 рік. Цей документ стосується перевірки сфери гуманітарного розмінування. Розслідувачка Діана Лановець з'ясувала ключову проблему. Міжнародна допомога на суму 1,13 мільярда гривень взагалі не фігурує у державній звітності. Тепер неможливо зрозуміти, наскільки ефективно витратили ці кошти. Втім й реальні обсяги фінансування галузі також залишаються невідомими.

Крім того, журналісти знайшли штучне завищення витрат з держбюджету. За вже закритими та оплаченими договорами держава переплатила виконавцям орієнтовно 13,96 мільйона гривень.

Провал компенсацій для аграріїв

Сам процес очищення сільськогосподарських угідь також суттєво гальмує. Протягом усього 2024 року розмінування за компенсаційними договорами фактично не відбувалося. Аграріїв відлякує надто складна бюрократична процедура.

Статистика виглядає невтішно. Станом на липень 2025 року саперам вдалося очистити лише 2,55 тисячі гектарів. Це становить менше ніж пів відсотка від загальної площі офіційно визначених небезпечних територій.

Іноземні гроші оминають український бізнес

На 2026 рік Кабінет Міністрів заклав на потреби гуманітарного розмінування 1,7 мільярда гривень. На час підготовки журналістського матеріалу з цієї суми вже витратили близько 750 мільйонів гривень. Проте левову частку витрат покривають саме закордонні донори. Загалом у цю сферу зайшли величезні капітали.

Доступ до цих міжнародних фінансів мають переважно великі іноземні організації протимінної діяльності. Українські оператори залишаються без таких підрядів. Заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний пояснив причини такої ситуації.

"Українські організації ще не стали настільки великими і всесвітньо відомими, і спроможними, щоб виконувати такі підряди для наших партнерів", — зазначив урядовець.

Він також додав, що загалом йдеться про 1,5 мільярда доларів, які різними шляхами вже надійшли в українську економіку. Водночас проблема криється у глобальній довірі.

"За 30 років ми створили собі такий імідж країни, який складно довіряти. І тому переламати цей імідж зараз складно", — наголосив Безкаравайний.

Допомога донорів скорочується

Часу на виправлення помилок залишається мало. Міжнародне фінансування не буде безмежним і вже поступово зменшується. Експерти наголошують, що партнери не зможуть вічно покривати потреби України у розмінуванні.

Зараз головним завданням стає ефективне використання наявної підтримки. Яскравий приклад стосується механічного розмінування. Україна вже отримала та закупила достатню кількість відповідних дорогих машин. 

Новини.LIVE інформували, що чиновники в Україні готують масштабну реформу протимінної безпеки, щоб позбутися хаосу в управлінні. Сьогодні розмінуванням опікуються одразу 16 різних відомств, чиї обов'язки часто перетинаються та дублюють одне одного. Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Безкаравайний очікує, що оптимізований механізм вдасться повністю запустити лише до 2028 року.

Загалом через бойові дії вибухонебезпечними предметами всіяно близько 470 тисяч гектарів українських угідь. Доки чиновники роками узгоджували державні процедури очищення, подекуди аграрії на звільнених землях ризикували життям і розміновували паї власноруч, щоб вчасно почати посівну. Проте жодних грошових компенсацій за самостійно проведені небезпечні роботи селяни від держави так і не дочекалися.