Вибори президента в Польщі — які кандидати та хто може перемогти

У неділю, 18 травня, в Польщі почався перший тур президентських виборів. Якщо жоден із кандидатів не набере понад 50% голосів, то 1 червня виборцям доведеться ще раз йти на дільниці. Вибори проходять на тлі зростання політичної поляризації, посилення антиукраїнських настроїв і боротьби за вплив між ліберальною коаліцією та націонал-консерваторами.

Новини.LIVE зібрали все, що відомо про кандидатів на пост президента Польщі та їхні шанси на перемогу.

Вибори у Польщі

Особливістю цьогорічної кампанії стало активне використання антиукраїнської риторики.

Частина кандидатів відверто експлуатує історичні та економічні суперечності у відносинах з Україною, намагаючись здобути симпатії виборців на хвилі націоналістичних настроїв.

Ключові претенденти

У виборах беруть участь 13 кандидатів, але реальна боротьба точиться між трьома політиками:

• Рафал Тшасковський — мер Варшави, представник правлячої ліберальної "Громадянської коаліції" (KO), партії прем’єр-міністра Дональда Туска.
• Кароль Навроцький — історик і голова Інституту національної пам’яті, умовно незалежний кандидат, але за підтримки націонал-консервативної "Права і справедливості" (PiS).
• Славомір Менцен — лідер праворадикальної "Конфедерації", депутат Сейму, відомий своєю скандальною публічною поведінкою.

Якщо жоден із претендентів не набере 50% у першому турі, другий тур призначено на 1 червня. Новий президент має скласти присягу 6 серпня.

Попри те, що повноваження президента в Польщі не такі широкі, він залишається впливовою фігурою — зокрема як верховний головнокомандувач та гарант безпекової політики. Особливо це важливо у контексті ролі Польщі в НАТО та її східного кордону, який водночас є східним флангом Альянсу.

Хто може перемогти

За останніми даними IBRiS, у другому турі Рафал Тшасковський має всі шанси на перемогу. У гіпотетичному протистоянні з Каролем Навроцьким він набирає 55,6%, тоді як його опонент — лише 36,6%. Навіть у випадку виходу до другого туру Славоміра Менцена, перевага Тшасковського зберігається: 55,5% проти 31,7%.

Водночас 4,7% респондентів заявили, що взагалі не голосуватимуть, якщо другий тур перетвориться на змагання Тшасковського і Навроцького — це свідчить про певну втому виборців від поляризації.

Програми кандидатів

Рафал Тшасковський — ліберал з європейським обличчям

53-річний мер Варшави позиціонує себе як модернізатор і проєвропейський політик. Він обіцяє посилити співпрацю з ЄС, лібералізувати аборти, зміцнити збройні сили та активізувати стратегічний діалог із Францією і Німеччиною.

Політик підтримує вступ України до ЄС і НАТО, однак дедалі частіше робить суперечливі заяви. Так, 12 травня він назвав Україну "буферною зоною" між Заходом і Росією.

Кароль Навроцький — історична пам’ять як політична зброя

41-річний історик, якого підтримує PiS, виступає за відстоювання польських національних інтересів.

У центрі його програми — протидія вступу України до ЄС і НАТО без "історичного очищення" (зокрема, вирішення "Волинського питання"), вимоги репарацій від Німеччини, захист злотого та польського агросектора. Він уникає діалогу з Україною навіть на інституційному рівні — за час свого керівництва ІНП не зустрічався з українським колегою Антоном Дробовичем, попри численні запрошення.

Навроцький став фігурою не без скандалів: йому закидають публікацію книг під вигаданим псевдонімом, сумнівні операції з нерухомістю, а також надмірне ідеологізування історичної політики.

Славомір Менцен — праворадикал у TikTok-епосі

38-річний кандидат від "Конфедерації" — типовий представник нової хвилі євроскептиків. Він запам’ятався агресивними висловами проти представників ЛГБТК+ спільноти, Євросоюзу, мігрантів і… податків.

Менцен закликає до "миру з Путіним", регулярно провокує скандали в публічному просторі, а в лютому 2025 року записав відео біля пам’ятника Степану Бандері у Львові, де назвав його "терористом". Участь у блокуванні кордону з Україною, підтримка фермерських протестів і заклики до обмеження імпорту зерна — все це частина його кампанії.

Його популярність серед молоді пояснюється активністю у соцмережах, однак експерти сумніваються, що онлайн-симпатики масово прийдуть на дільниці.

Раніше міністр цифрових технологій Польщі Кшиштоф Гавковський заявив, що Росія намагається втрутитися у президентські вибори.

Також ми писали, що 18 травня у Румунії проходить другий тур виборів президента.