Україна пропонує ЄС сервіс антидронових систем для захисту

Європа опинилася перед новою загрозою — хвилею дронових інцидентів, які паралізують роботу аеропортів і створюють ризики для військових об'єктів. Україна пропонує західним партнерам готове рішення —"стіну дронів".

Про це розповів заступник голови Національної асоціації оборонних компаній Анатолій Амелін у колонці Новини.LIVE.

Аеропорти ЄС стають на паузу через загрозу БпЛА

Європа переживає кризу дронів, яка показала межі старих підходів до безпеки. Восени зафіксовано серію інцидентів у транспортних і військових хабах. Так, 22 і 23 вересня Копенгаген і Осло змушені були призупинити роботу відповідно на чотири й три години, а частину рейсів відвели на запасні смуги. 3 та 4 жовтня двічі зупинявся Мюнхен — постраждали понад 6,5 тисячі пасажирів, скасовано 17 рейсів. 4 листопада Брюссель і Льєж тимчасово припиняли обслуговування літаків, Brussels Airlines скасували 15 рейсів.

На військовій базі Kleine-Brogel, де зберігаються 10-15 американських ядерних бомб B-61, зафіксували польоти безпілотників, які міністр оборони Бельгії назвав ймовірною розвідувальною операцією.

"Логічний висновок простий. Замість "чарівної кнопки" потрібна багатошарова архітектура: пасивна радіочастотна аналітика, оптичне підтвердження, радіоелектронне ураження, кінетичне перехоплення і, де доцільно, засоби спрямованої енергії. Усе це має працювати під єдиним C2 з прозорими протоколами та чіткими ролями служб", — наголошує Амелін.

Що таке European Drone Wall і як її будувати

Європейська "стіна дронів" (European Drone Wall) — це інтегрована мережа спостереження, класифікації та нейтралізації безпілотників над коридорами переміщення та об'єктами критичної інфраструктури. В її основі — контур C-UAS, який входить у загальну архітектуру C4ISR. Для ЄС це не лише технології, а й спільні стандарти даних, інтерфейси, навчання персоналу.

Аргументи на користь українського підходу

• Бойова валідність. Рішення випробувані під навантаженням, у роях і під радіопридушенням — ефективність доведена практикою.
• Масштаб і швидкість. Повноцінні об’єктові контури розгортаються за тижні, з подальшим оновленням алгоритмів через телеметрію.
• Інтеграція замість "коробок". Єдиний контур поєднує сенсори, оптику, РЕБ, кінетику та DEW під централізованим C2 і реальним аналітичним моніторингом.
• Прозора економіка. Враховується не лише ціна одного перехоплення, а й повна вартість простою та володіння системою.
• Сумісність із ЄС. Дані передаються в стандартизованих форматах до національних SOC/NOC.
• Трансфер знань. Українські SOP, тренажери та регулярні навчання підвищують готовність служб ЄС.

Від продуктів C-UAS до моделі "безпека як послуга"

Україна переходить від продажу окремих систем протидії безпілотникам (C-UAS) до моделі "безпека як послуга" (Security-as-a-Service) — комплексного підходу, який включає аудит загроз, проєктування, встановлення сенсорів і командних систем, підключення засобів радіоелектронної боротьби, навчання персоналу та супровід операцій. Модель орієнтується на вимірювані показники — час виявлення, ймовірність перехоплення, частоту хибних тривог і повну вартість нейтралізації інциденту.

2024 року в Україні було вироблено понад 1 мільйон безпілотників, а у 2025-му очікується до 4,5 мільйона. За три роки війни екосистема виросла з 7 до понад 500 компаній, які створюють рішення у сферах РЕБ, автономного керування та штучного інтелекту. Уже реалізовано десятки автоматичних контурів виявлення та придушення дронів — під Харковом і на південних напрямках. За 10 місяців 2025 року зафіксовано понад 8 тисяч атак і підготовлено 40 тисяч операторів.

Паралельно розвивається експортний контур. Компанія Ukrspecsystems відкрила виробництво у британському Мілденхоллі з планом випуску до 2 тисяч дронів на місяць та інвестиціями 267 млн доларів. Українські інструктори вже навчають фахівців у Данії після серії інцидентів у європейських аеропортах. До екосистеми також входять Bullet і Degree-Trans (високошвидкісні перехоплювачі), UkrJet (UJ22, UJ26 Bober), Terminal Autonomy, Tencore, Sine Engineering та Vyriy, який у 2025 році виготовив першу тисячу повністю локалізованих дронів.

Світовий ринок C-UAS теж розвивається — DroneShield, Zen Technologies, Sentrycs, Allen Control Systems і Rheinmetall оголосили про нові контракти, модернізації та спільні програми з Україною. Зокрема, Rheinmetall планує перші поставки систем Skyranger 35 наприкінці 2025 року.

"За публічно озвученими оцінками 2024-2025 років укладено державних контрактів приблизно на дві з половиною мільярди доларів зі сімдесятьма шістьма компаніями, очікувані експортні доходи 2025 року становлять десять–тридцять мільярдів, сектор зріс на триста п’ятдесят відсотків із 2022 року, локалізація близько шістдесяти відсотків, до експорту готові дев’яносто сім відсотків виробників", — розповів Амелін.

Як Україні закріпити стандарт European Drone Wall

Як зауважив заступник, потрібні відкриті пілотні проєкти, публічні метрики, локалізований сервіс у країнах ЄС та спільні тренування. Модель розгортання має чотири рівні:

• Національний — системи раннього попередження та політики;
• Регіональний — навчання персоналу й тренування;
• Об'єктовий — контури під ключ для аеропортів, портів і енергетики;
• Операційний — цілодобова підтримка, оновлення та реагування.

Це узгоджується з ініціативою NATO Eastern Sentry, яка об'єднує зусилля зі спостереження та інтеграції C-UAS на східному фланзі й відкриває шлях до української участі.

"Коли замовник бачить керовану економіку перехоплення, узгоджені протоколи і підготовлені команди, архітектура сприймається як стандарт, а не як разова закупівля. Україна — архітектор European Drone Wall, якщо діємо зараз", — наголосив Амелін.

Нагадаємо, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що Україна посилює розробку роботів і дронів.

Крім того, ми писали, що президент України Володимир Зеленський назвав втрати росіян через удари українських БпЛА.