Україна створює базу даних розмінування земель

Японські розробники дронів та уряд Сирії консультуються з Україною щодо досвіду гуманітарного розмінування територій. Водночас для українських громадян готують спеціальний реєстр, де за кадастровим номером можна буде дізнатися про мінну небезпеку на конкретній ділянці або наявність сертифіката.

Про це ексклюзивно розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ігор Безкаравайний в інтерв'ю журналістці Новини.LIVE Діані Лановець.

Реєстр замінованих територій за кадастровим номером

Заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України, ветеран Ігор Безкаравайний в інтерв'ю журналістці Діані Лановець розповів про фінансування гуманітарного розмінування, роботу саперів та масштаби забруднення українських земель. Зокрема, держава працює над створенням спеціального цифрового інструменту, який дозволить громадянам відстежувати інформацію про свої ділянки. За словами урядовця, це буде єдина урядова база даних із високим рівнем деталізації, що сягатиме кадастрового номера.

"От умовно власник оцього кадастру зможе дійти в систему і побачити, що з його ділянкою. Чи вона знаходилась в зоні, яка є такою, що зазнала впливу війни. Чи там проводилось обстеження. Чи в результаті обстеження встановлена небезпека. Чи в результаті розмінування є сертифікат, який підтверджує, що ця небезпека знята", — пояснив Безкаравайний.

Інтерес Сирії та індивідуальний підхід до розмінування

Українські напрацювання у сфері протимінної діяльності вже привертають увагу інших держав. Безкаравайний розповів, що активний діалог ведеться із Сирією. Представники цієї країни звертаються за порадами, аналізують помилки та вивчають, як саме працює вітчизняна система.

"І от про що ми говоримо з ними постійно, про те, що їм не варто відтворювати українську систему. Їм треба будувати власну", — наголосив заступник міністра.

Він підкреслив, що єдиного "золотого стандарту" для управління гуманітарним розмінуванням просто не існує. Кожна держава має унікальні культурні особливості та різний контекст, тому система протимінної діяльності має формуватися індивідуально для кожної країни, хай то буде Україна, Сирія, Хорватія, Азербайджан, Колумбія або Камбоджа.

Японські технології та українська експертиза

Окрім урядових контактів, відбувається взаємодія і на рівні бізнесу. За словами урядовця, технологічні компанії з Японії, які спеціалізуються на розробці сенсорів та безпілотників, на постійній основі проводять консультації з українськими підприємствами.

Японських розробників цікавить досвід українських фахівців, які безпосередньо створюють або застосовують новітні технології для пошуку вибухонебезпечних предметів.

Новини.LIVE інформували також про те, що Ігор Безкоровайний також пояснив, що на прифронтових ділянках ситуація із замінуванням зараз набагато важча, ніж у перші роки великої війни. Війна стала технологічнішою, а от способи знешкодження боєприпасів майже не змінилися за останні десятиліття. Єдине, де технології справді зробили крок уперед — це сканування та виявлення небезпеки, і тут Україна вже активно ділиться досвідом із міжнародними партнерами.

Потреба в очищенні землі залишається колосальною, особливо для аграріїв. Фермери вже надіслали близько 300 звернень на перевірку полів, але більшість із них зависла через правила оплати, бо за програмою складно отримати гроші наперед. До того ж нерідко трапляється так, що вже очищені площі знову засипає уламками від свіжих обстрілів і збитих безпілотників.

Фінансова підтримка від партнерів уже перевищує річний світовий бюджет на розмінування до 2022 року, та навіть цих коштів критично мало для наших масштабів. Крім грошей, проблемою залишається бюрократія: питаннями землі зараз керують 16 різних відомств, що затягує процеси. Щоб прибрати плутанину, парламент планує ухвалити закон і створити єдиний центр, який керуватиме всім гуманітарним розмінуванням у країні.