Розмінування України обходиться партнерам у 400 млн доларів на рік

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України, ветеран Ігор Безкаравайний розповів, що масштаби міжнародного фінансування гуманітарного розмінування України вже можна порівняти з річними витратами всього світу на цей напрям до початку повномасштабної війни. За його словами, міжнародні партнери спрямовують значні кошти на роботи в Україні, однак цієї підтримки все одно недостатньо для всіх потреб.

Про це Безкаравайний розповів журналістці Діані Лановець в інтерв'ю Новини.LIVE.

Міжнародне фінансування розмінування України

За словами Безкаравайного, до 2022 року на гуманітарне розмінування у всьому світі витрачали близько 400 млн доларів на рік.

Водночас від початку повномасштабного вторгнення в Україну вже зайшло близько 1,5 млрд доларів на розмінування. Таким чином, український напрям за обсягом залученого фінансування став співмірним із тим, скільки раніше витрачав на розмінування весь світ за один рік.

Безкаравайний зазначив, що ці кошти надходять через міжнародні організації та фонди, які безпосередньо реалізують проєкти у сфері протимінної діяльності.

За його словами, частина фінансування фактично залишається в українській економіці — гроші витрачають на зарплати, обладнання, паливо, оренду та сплату податків.

Скільки Україна витрачає на розмінування

У 2026 році в державному бюджеті на гуманітарне розмінування передбачили 1,7 млрд гривень. З цієї суми вже використали близько 750 млн гривень.

Водночас міжнародна практика передбачає значно вищу вартість таких робіт. Безкаравайний навів орієнтир близько $3 за квадратний метр, або приблизно $30 тис. за гектар.

Проте держава наразі не може оплачувати розмінування за такою ціною, оскільки не має відповідного ресурсу. Натомість закупівлі через Prozorro та конкуренція між українськими операторами дають змогу знижувати вартість робіт.

"Хотілося б, щоб їх використовували в тому числі українські організації", — сказав Безкаравайний, говорячи про міжнародні кошти.

Він пояснив, що українські оператори поки не мають такого масштабу, міжнародної впізнаваності та спроможності, щоб самостійно отримувати великі підряди від міжнародних партнерів.

Україна створює власний ринок розмінування

За словами заступника міністра, Україна вже не лише використовує міжнародний досвід, а й сама починає передавати напрацювання іншим країнам та компаніям.

Зокрема, українська сторона консультує Сирію щодо побудови власної системи протимінної діяльності. Водночас Безкаравайний наголосив, що іншим країнам не варто просто копіювати українську модель, оскільки кожна держава має власні умови та особливості.

Також українські компанії консультують японських розробників дронів і сенсорів. Частина іноземних виробників уже тестує та вдосконалює свої технології безпосередньо в Україні.

На його думку, це поступово змінює і сам світовий підхід до гуманітарного розмінування.

Що буде з фінансуванням надалі

Безкаравайний вважає, що міжнародної допомоги Україні все одно недостатньо, враховуючи масштаб проблеми. Водночас увесь доступний ресурс використовується повною мірою.

За його словами, головне питання надалі полягає не лише в обсязі коштів, а й у тому, хто та як ними управляє. У сфері протимінної діяльності повноваження нині розподілені між великою кількістю державних органів, а нову систему планують вибудувати на законодавчому рівні.

У Верховній Раді вже є законопроєкт про єдину систему протимінної діяльності. Безкаравайний зазначив, що говорити про швидкий запуск нової моделі не варто, оскільки для цього потрібно змінити законодавство та пройти весь процес імплементації.

Що ще відомо про розмінування в Україні

Нагадаємо, раніше Новини.LIVE повідомляли, що в Україні близько 174 тис. кв. км території зазнали впливу війни та можуть бути потенційно небезпечними. Водночас ця цифра не означає, що вся площа замінована. Йдеться про території, де відбувалися бойові дії та які потребують перевірки й оцінки рівня небезпеки.

Також Новини.LIVE писали про те, що ситуація із замінуванням територій України залишається складною, а на окремих ділянках поблизу лінії фронту є значно гіршою, ніж у 2022–2023 роках. Це пов’язано зі зміною характеру та інтенсивності бойових дій, а також із новими технологіями війни, до яких підходи до розмінування ще не адаптовані. Повідомляється, що ці технології не змінювались 20-30 років.