У ЄС готують зміни щодо тимчасового захисту українців, — Радіо Свобода

У ЄС відмовилися від ухваленого торік плану не продовжувати тимчасовий захист для українців після березня 2027 року та натомість почали обговорювати його можливу реформу. Зокрема, розглядають варіант звуження кола осіб, які підпадатимуть під захист, залежно від їхнього стосунку до мобілізації та регіону походження, а відповідну пропозицію Єврокомісія планує підготувати у травні.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на "Радіо Свобода".

Що передувало 

У червні 2025 року в Брюсселі заявили, що тимчасовий захист для українців у ЄС більше не планують продовжувати. Тоді Єврокомісія запропонувала країнам-членам рекомендацію щодо поетапного згортання цього механізму та спільного підходу до процесу, яку вже у вересні держави ЄС одностайно підтримали.

Документ передбачав, що українці з тимчасовим захистом поступово переходили б на національні дозволи на проживання — зокрема на підставі роботи чи навчання. Такий підхід мав забезпечити, щоб після березня 2027 року, коли дія захисту завершиться, понад чотири мільйони українців у ЄС не залишилися без легального статусу і не створили додаткового навантаження на систему надання притулку.

Чому до питання повернулися знову

На практиці з'ясувалося, що перехід українців на національні дозволи на проживання часто виявлявся складним — зокрема через високі вимоги до рівня зарплат і більш складні бюрократичні процедури порівняно з тимчасовим захистом. Водночас підходи в різних країнах ЄС суттєво різнилися: якщо, наприклад, Чехія та Польща почали напрацьовувати механізми такого переходу, то багато інших держав досі не визначили чітких правил чи рекомендацій для подальшого перебування українців.

Обізнаний із дискусією чиновник ЄС повідомив "Радіо Свобода", що підсумки перших шести місяців показали, що кількість українців, які змінили статус у країнах Євросоюзу, залишається дуже низькою. Саме тому в ЄС вирішили знову повернутися до цього питання.

Перше нове обговорення щодо дій після завершення тимчасового захисту у 2027 році, а також можливості його подальшого продовження і формату, відбулося 5 березня на рівні європейських міністрів. На зустріч міністрів юстиції та внутрішніх справ 27 країн ЄС запросили і спеціальну посланницю Євросоюзу з питань українців Ілву Йогансон, призначену на цю посаду влітку 2025 року та добре обізнану з проблемами зміни статусу.

За підсумками обговорення єврокомісар із внутрішніх справ і міграції Магнус Бруннер заявив, що у ЄС вирішили додатково підготуватися до березня 2027 року, коли завершується дія директиви про тимчасовий захист, з урахуванням того, що війна в Україні триває. Водночас він дав зрозуміти, що зберігати нинішній підхід без змін у Євросоюзі не планують.

"Тимчасовий захист – як і випливає з назви — є тимчасовим захистом, тож нам потрібний наступний план і після березня 2027 року", — пояснив він.

Ще одне обговорення на технічному рівні в Раді ЄС відбулося 24 березня. Після цього Єврокомісія розпочала підготовку нової пропозиції щодо продовження тимчасового захисту, яку планують представити країнам-членам у травні. Як повідомив "Радіо Свобода" чиновник ЄС, остаточне рішення мають ухвалити держави ЄС кваліфікованою більшістю голосів.

Які варіанти обговорюють

Співрозмовники "Радіо Свобода"⁶ наголошують, що дискусія лише стартувала, тому говорити про фінальний формат рішення поки рано. Водночас на підхід ЄС впливають практики окремих країн, які почали звужувати дію тимчасового захисту, і саме їхній досвід можуть використати під час напрацювання нових правил.

Йдеться, зокрема, про Норвегію та Швейцарію, які не є членами ЄС і не зобов’язані дотримуватися європейських директив у цій сфері, а також про Данію, що має автономію у питаннях внутрішньої політики.

Так, наприклад, Швейцарія з 1 листопада 2025 року запровадила поділ України на регіони та визначила сім західних областей — Волинську, Рівненську, Львівську, Тернопільську, Закарпатську, Івано-Франківську і Чернівецьку — як безпечні для повернення.

Норвегія у березні 2026 року також змінила підхід, обмеживши можливість отримання захисту для чоловіків віком від 18 до 60 років, пояснивши це тим, що за останні пів року до країни приїхало "забагато переселенців, особливо молодих чоловіків".

У Данії теж заявляли про намір запровадити обмеження для чоловіків призовного віку та жителів 14 областей західної і центральної України, однак через березневі вибори та формування нового уряду ці плани поки не реалізували.

Як зазначив один із чиновників ЄС, під час обговорення з міністрами спецпредставниця Ілва Йогансон дала зрозуміти, що тимчасовий захист теоретично можна продовжити, але з іншим охопленням — тобто лише для окремих категорій осіб.

Таким чином, одним із ключових напрямів дискусії є можливе звуження дії механізму. Тобто, розглядається врахування регіону походження заявника, а також окремий підхід до людей, які підпадають під мобілізацію в Україні.

Крім того, обговорюють варіант так званого "залишкового статусу" для найбільш вразливих категорій або тих, хто поки не може перейти на інший правовий режим у країнах ЄС.

Чи обмежать захист для чоловіків

У низці країн ЄС, зокрема в Польщі, Чехії та Німеччині, раніше звучали політичні заяви про необхідність повернення українських чоловіків призовного віку. Ці дискусії активізувалися після того, як Україна влітку 2025 року дозволила виїзд за кордон чоловікам віком від 18 до 22 років.

За даними Євростату, вже восени минулого року половину українців, які прибули до ЄС і отримали тимчасовий захист, становили дорослі чоловіки — це приблизно втричі більше, ніж раніше.

Попри критику з боку окремих політиків, Євросоюз фактично не мав інструментів впливу на ситуацію. В інтерв’ю "Радіо Свобода" Ілва Йогансон пояснила, що ці чоловіки користуються такими ж правами в межах тимчасового захисту, як і інші українці. Вона також порушувала це питання у діалозі з українським урядом, наголошуючи, що вирішення лежить у площині рішень Києва.

Водночас, за словами одного зі співрозмовників "Радіо Свобода", частина країн тепер виступає за те, щоб в оновленій моделі тимчасового захисту передбачити обмеження для чоловіків. Остаточну оцінку такій ініціативі мають дати юристи.

Проте юристка з міграційного права Юлія Зелвенська вважає, що з правової точки зору реалізувати такі обмеження буде непросто.

"Щодо чоловіків, це дуже спірне питання, бо це буде набагато легше оскаржити. І момент дискримінації тут таки актуальний", — каже вона.

Також Зелвенська пояснила, що в ЄС діє право на відмову від військової служби з міркувань совісті, яке є базовим правом людини і випливає зі свободи думки та релігії. Це право дозволяє замінити військову службу альтернативною цивільною, а Європейський суд з прав людини, за її словами, наголошує, що держави не можуть карати за таку відмову.

"Кожне рішення для того, щоби бути легітимним, з точки зору європейського права, має бути обґрунтованим та пропорційним. Тому, в принципі, можливі юридичні оскарження пропорційності такого рішення", — резюмувала юрист.

Чи торкнуться нові правила всіх

Однією з ключових причин, чому в ЄС знову повернулися до обговорення майбутнього тимчасового захисту для українців, є прагнення уникнути перевантаження системи надання притулку. Тут мається на увазі ризик ситуації, коли після завершення дії механізму українці можуть масово одночасно подавати заявки на інші форми захисту.

Водночас уже зараз звучать побоювання, що можливе звуження дії тимчасового захисту може призвести до складношів з визначенням, кого саме охоплюватимуть нові правила. За словами одного з дипломатів, якщо це вимагатиме складних оцінок, то сама мета директиви — зменшити навантаження на систему притулку — може бути підірвана.

Він також зазначив, що нові підходи, які готує Єврокомісія, ймовірно, стосуватимуться передусім тих українців, які прибуватимуть до ЄС у майбутньому, і можуть не зачепити тих, хто вже користується тимчасовим захистом.

Загалом позиції країн-членів зводяться до того, що просто дозволити механізму завершитися без додаткових чи нових рішень не можна. Невеликі держави, де проживає відносно мало українців, виступають за продовження чинної директиви ще на рік, тоді як більші країни наполягають на її зміні та звуженні.

Юристка Юлія Зелвенська також звертає увагу, що наразі немає підстав очікувати, що українці після п’яти років проживання в ЄС зможуть автоматично отримати довгостроковий дозвіл на проживання.

"Є директива для довгострокового проживання, якою не мають права скористатися декілька категорій людей. Наприклад, не тільки люди з тимчасовим захистом, а з додатковим захистом чи дипломати. Тобто є багато категорії іноземців з посвідками на проживання, які не мають права на ці привілеї після п'яти років у ЄС", — сказала вона.

Ідею включити українців із тимчасовим захистом до директиви про довгострокове проживання раніше обговорювали, однак, за словами дипломатів, вона не отримала підтримки ані серед частини країн ЄС, ані з боку України, яка зацікавлена у поверненні громадян після завершення війни. Тож, як пояснювала Ілва Йогансон, роки перебування під тимчасовим захистом не зараховуватимуться для отримання постійного статусу.

У підсумку нинішні дискусії в ЄС можуть завершитися як продовженням чинної директиви, так і її обмеженим продовженням або навіть відсутністю спільного рішення між країнами-членами.

Як повідомляло Новини.LIVE, багато українців, які раніше переїхали до Фінляндії, теперь вирішують шукати долю в інших країнах ЄС. Зокрема, через складнощі з роботою, мовним бар'єром та невизначеністю щодо довгострокового перебування.

Також ми писали, що в Ірландії планують скоротити одну із програм підтримки українських біженців.