Трамп підтвердив виведення бомбардувальників B-1 з бази Фейрфорд

Американське військове командування вивело стратегічну авіацію з бази Королівських ВПС у Глостерширі після виявлення підозрілих авто та затримання шістьох осіб. Президент США Дональд Трамп заявив про загрози для літаків, бо у Вашингтоні побоюються диверсій у разі нового загострення з Тегераном.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на BBC.

Заява Трампа та раптове повернення авіації

Пентагон у неділю офіційно підтвердив перекидання групи своїх бомбардувальників, імовірно, близько десяти одиниць B-1. Їх забрали з авіабази Королівських ВПС Фейрфорд у графстві Глостершир назад на аеродроми у Сполучених Штатах.

Причини такого рішення розкрив президент Дональд Трамп у понеділок, 5 жовтня, спілкуючись із представниками медіа біля Білого дому перед вильотом до Небраски.

Відповідаючи на пряме запитання репортерів про те, чи стояла за маневром небезпека для об'єкта, глава держави зазначив ствердно: "Так, я думаю, ми можемо так сказати. Вони не вилетіли випадково".

Американський лідер дав зрозуміти, що рішення ухвалювалося на випередження.

"Були деякі погрози. І замість того, щоб спокушати ворога, ми захопимо його в полон і переможемо. Але чому ми повинні залишати їх там? Тож ми трохи перемістили їх. Не дуже далеко", — заявив Трамп, зауваживши, що у Вашингтоні насправді знають людей, які погрожували, хоча конкретних імен чи структур він не озвучив.

Підґрунтям для занепокоєння військових став серйозний інцидент, зафіксований 27 вересня біля британського села Велфорд, де розташований аеродром. Правоохоронці отримали повідомлення про три підозрілі транспортні засоби поблизу периметра об'єкта, після чого до розслідування підключилася контртерористична поліція.

Спочатку силовики затримали п'ятьох підозрюваних у межах антитерористичного законодавства, проте згодом відпустили їх під заставу, що викликало різку критику з боку Трампа. Згодом правоохоронці схопили шостого фігуранта. Це громадянин зі спільним підданством Великої Британії та Ірану, якого також невдовзі відпустили на аналогічних умовах.

Джерела в урядовому кварталі Вайтголл не спростовують, що відкликання важкої авіації США стало безпосередньою реакцією на ці події в Котсуолдсі. Прем'єр-міністр Енді Бернем раніше вказував на існування "вагомих ознак" іранського сліду в події, а представники американської адміністрації публічно висловлювали подібні припущення.

Офіційно Тегеран категорично відкидає будь-який зв'язок з інцидентом, попри власну липневу погрозу вважати законною мішенню будь-який пункт дислокації, який використовуватимуть для атак проти іранської території. Водночас у Великій Британії висловили цілковиту впевненість у надійності захисту об'єкта, нагадавши нещодавні компліменти самого Трампа на адресу британських військових, поліції та спецслужб.

Розбіжності в Білому домі та оцінки експертів

Позиція Дональда Трампа помітно контрастує із заявами державного секретаря Марко Рубіо. Якщо президент та віцепрезидент Венс відкрито акцентували на зовнішній загрозі, то очільник зовнішньополітичного відомства назвав виведення літаків звичайною практикою.

"Не є чимось незвичним спостерігати переміщення активів до різних частин світу в результаті навчань, передислокацій, зміни персоналу та прибуття нових, прибуття нових літаків та вибуття старих", — зазначив Рубіо.

Зі свого боку Венс наполягав, що бойові одиниці вивели з "надмірної обережності", звинувативши Іран у 49 роках систематичного терору проти США.

За даними обізнаних джерел BBC у Вашингтоні, американське керівництво передусім прагнуло убезпечити наддорогі машини від можливих актів саботажу чи раптових ударів на тлі ймовірного поновлення активних бойових дій з Іраном. Співрозмовник, близький до адміністрації президента, провів пряму паралель з успішною таємною українською операцією "Павутина", коли безпілотники уразили відразу п'ять російських аеродромів у червні минулого року, показавши реальну вразливість стаціонарних баз на великих відстанях.

Авіабаза Королівських ВПС Фейрфорд упродовж десятиліть слугувала передовим плацдармом для Пентагону, звідки бомбардувальники B-1 та B-52 залучали до місій на Близькому Сході згідно з британським дозволом лише на оборонні операції. Як пояснив аналітик Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень Крістоф Бергс, відкликання борту послабить можливості США оперативно нарощувати кількість вильотів у бік Тегерана, дещо знизивши рівень загрози для іранської сторони. 

Новини.LIVE інформували, що віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що війна США з Іраном уже за кілька місяців перейде в "зовсім іншу фазу". Терміни збігаються з проміжними виборами. 

Тим часом ця кампанія вже у серпні коштувала Пентагону приблизно 38 мільярдів доларів на відновлення арсеналів і техніки, а кожен новий місяць бойових дій додає до чека ще по 2–3 мільярди.

На тлі внутрішніх економічних труднощів Трамп звинуватив Україну у подорожчанні бензину на заправках у США через удари по нафтопереробних заводах у РФ, проігнорувавши наслідки власної війни проти Ірану та блокаду Ормузької протоки.