Трагедії Бабиного Яру 85 років: що сталося у вересні 1941-го

У вівторок, 29 вересня, в Україні вшановують День пам’яті трагедії Бабиного Яру. Бабин Яр — місце масових розстрілів цивільних та військовополонених, здійснених нацистами під час окупації Києва у 1941–1943 роках. Пам’ятні заходи 29 вересня цього року присвячені вшануванню жертв нацистських злочинів під час окупації Києва.

Новини.LIVE розповідають, як у 1941 році нацисти вбили майже 34 тисячі київських євреїв та хто ще став жертвою масових розстрілів.

Бабин Яр — місце масових розстрілів: історія трагедії

У 2026 році виповнюється 85 років від початку масових розстрілів у Бабиному Яру.

Бабин Яр став місцем загибелі близько 100 тисяч людей. Серед жертв були євреї та роми, радянські військовополонені, комуністи, учасники українського націоналістичного підпілля, в’язні Сирецького концтабору, пацієнти психіатричної лікарні, а також цивільні, яких окупаційна влада вважала небезпечними або небажаними.

Масовий розстріл євреїв Києва

Наймасштабніша трагедія відбулася 29–30 вересня 1941 року. За два дні нацисти вбили 33 771 київського єврея. Ці масові розстріли стали одним із найвідоміших прикладів так званого "Голокосту від куль".

28 вересня 1941 року в Києві з’явилися оголошення із наказом євреям міста зібратися наступного ранку біля Лук’янівського кладовища. Людям наказували взяти із собою документи, гроші та цінні речі.

29 вересня десятки тисяч людей вирушили до Бабиного Яру. Їх вели через вулицю Мельникова до території кладовищ, де відбирали особисті речі, документи та верхній одяг. Після цього людей групами відправляли до яру, де їх розстрілювали.

За даними Українського інституту національної пам’яті, до 18:00 29 вересня було вбито близько 22 тисяч людей. Інших приречених на смерть загнали на ніч до гаражів, а наступного дня розстріляли.

Формальним приводом для масової каральної акції нацисти використали вибухи в центрі Києва, організовані радянськими диверсантами наприкінці вересня 1941 року.

Хто став жертвами Бабиного Яру

Масові вбивства у Бабиному Яру не обмежилися розстрілами євреїв у вересні 1941 року. Вони тривали протягом усього періоду німецької окупації Києва.

Серед жертв були радянські військовополонені, роми, українські націоналісти, комуністи-підпільники, заручники, пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова та інші цивільні.

У Бабиному Яру загинули щонайменше 150 ромів. Також нацисти переслідували та страчували учасників українського націоналістичного підпілля.

Таким чином, Бабин Яр став не лише місцем масового вбивства київських євреїв, а одним із найбільших некрополів жертв нацистського терору в Україні.

Розстріли тривали до 1943 року

Вбивства у Бабиному Яру відбувалися у кілька етапів. Перший період охоплював час від вересня 1941 року до весни 1942-го. Саме на нього припав масовий розстріл євреїв 29–30 вересня.

У 1942–1943 роках серед жертв були в’язні Сирецького концтабору, підпільники, військовополонені та інші люди, яких нацисти переслідували як ворогів окупаційного режиму.

У серпні-вересні 1943 року нацисти почали знищувати сліди своїх злочинів. В’язнів Сирецького концтабору змусили викопувати тіла загиблих та спалювати їх.

Для цього створили спеціальну команду з ув’язнених, яка працювала в умовах суворої секретності. Тіла спалювали у спеціально облаштованих печах, після чого рештки намагалися знищити та приховати.

У ніч на 29 вересня 1943 року частині в’язнів вдалося втекти. Їхні свідчення згодом допомогли відновити обставини знищення тіл та приховування слідів злочинів.

Бабин Яр після війни

Після завершення Другої світової війни радянська влада тривалий час замовчувала специфіку нацистського переслідування євреїв та інших груп населення. Пам’ять про трагедію Бабиного Яру намагалися вписати в загальну історію загибелі радянських громадян без належного акценту на Голокості.

Попри це, пам’ять про масові розстріли зберігалася. Одним із важливих етапів її повернення у публічний простір стали 1960–1970-ті роки, коли українські письменники, художники, дисиденти та представники єврейської громади дедалі активніше говорили про трагедію.

У 1976 році в Бабиному Яру відкрили пам’ятник радянським громадянам і військовополоненим, а згодом на території урочища з’явилися меморіали, присвячені окремим групам жертв.

Після проголошення незалежності України пам’ять про Бабин Яр почали розглядати ширше — як частину історії Голокосту, нацистського терору та історії різних спільнот, які стали жертвами окупаційного режиму.

Пам’ять про Бабин Яр сьогодні

29 вересня в Україні є Днем пам’яті трагедії Бабиного Яру. Цього дня згадують усіх загиблих унаслідок масових розстрілів та інших нацистських злочинів у Києві.

Бабин Яр сьогодні є одним із головних місць пам’яті про Голокост і нацистські злочини в Україні. Його історія нагадує про наслідки расизму, антисемітизму, переслідування людей за національною чи політичною ознакою та масового насильства.

Раніше Новини.LIVE розповідали про маловідомі та шокуючі факти, пов’язані з нацистськими переслідуваннями та масовим знищенням євреїв. За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни, разом з 4,5 млн дорослих, стали 1,5 млн дітей.

Також Новини.LIVE писали про день, у який щороку вшановують пам'ять громадян, які рятували євреїв від переслідувань і знищення під час Другої світової війни. Дату встановили постановою Верховної Ради у 2021 році, а обрали її через те, що цього дня у 1948 року було проголошено незалежність Ізраїлю.