Росія втратила ще один супутник аналога Starlink: згорів після запуску

Росія втратила ще один супутник своєї системи супутникового інтернету "Рассвет". Апарат зійшов з орбіти та згорів у щільних шарах атмосфери Землі 30 жовтня, пробувши в космосі понад три місяці. Це вже другий серійний супутник російського угруповання, який країна втратила після запуску.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Defense Express.

Росія втратила ще один супутник "Рассвет"

Мовиться про апарат Rassvet-3 №17, який запустили 19 липня 2026 року з космодрому Плесецьк у складі другої партії супутників. За оцінкою Defense Express, імовірно, він не зміг активувати власну рушійну установку для корекції орбіти.

Через опір залишкової атмосфери супутник поступово втрачав висоту. Зрештою 30 жовтня він зійшов з орбіти та згорів під час входження в щільні шари атмосфери Землі.

Це вже другий серійний апарат російського угруповання "Рассвет", який Москва втратила після запуску. Перший супутник — Rassvet-3 №4 — зійшов з орбіти 6 червня. Його запустили 23 березня у складі першої партії.

Проблеми з орбітою виникали й в іншого апарата цієї системи — Rassvet-3 №23. Раніше він також почав втрачати висоту та опустився приблизно до 220 км. Однак наприкінці жовтня супутник відновив маневри з підвищення орбіти.

За даними моніторингового проєкту Latitudinal, 29 жовтня апарат перебував на висоті близько 296 км і продовжував набирати висоту.

Що відомо про російський аналог Starlink

"Рассвет" — це російська система низькоорбітального супутникового інтернету, яку розробляє компанія "Бюро 1440". Росія позиціонує її як альтернативу американській мережі Starlink.

Систему планують використовувати для забезпечення зв'язку, зокрема у військових цілях — для управління безпілотниками.

У 2026 році Росія здійснила два запуски серійних супутників цієї системи. 23 березня та 19 липня на орбіту вивели по 16 апаратів. Таким чином, загалом за ці два запуски відправили в космос 32 супутники.

Раніше російська влада заявляла про плани створити орбітальне угруповання з 350 супутників із перспективою збільшення їхньої кількості до 900. Початок комерційної експлуатації системи анонсували на 2027 рік.

Новини.LIVE інформували, що Сергій "Флеш" Бескрестнов припустив, що Росія може залучити Китай до виробництва та запуску супутників для розгортання військового зв’язку. За його словами, Москва може представити цю ініціативу як цивільний проєкт із забезпечення інтернетом Якутії та інших віддалених регіонів. Водночас створену мережу РФ потенційно зможе використовувати для військових потреб.

Новини.LIVE писали, що за даними італійського видання Il Giornale, Росія використовує китайські супутникові знімки для спостереження за Україною та підтримки військової розвідки. Зокрема, йдеться про оптичне угруповання Jilin-1 та радіолокаційний супутник Chaohu-1, дані якого можуть продавати на російському ринку під іншою назвою. Такі технології дають змогу відстежувати військові об’єкти й переміщення техніки навіть уночі та за хмарної погоди.