Робота ЗМІ під загрозою — який законопроєкт пропонують у Раді

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №14057, який вносить зміни до Цивільного кодексу і, за оцінками медіаспільноти, може суттєво ускладнити роботу журналістів. Ініціатори документа заявляють, що мета — адаптувати цивільне законодавство до цифрової доби, посилити захист персональних даних і особистих прав в інтернеті та впорядкувати процедури спростування інформації. Водночас розслідувальні редакції попереджають: окремі норми здатні перетворитися на інструмент тиску на медіа.

Про це висловились журналісти Bihus.Info, дослідивши текст законопроєкту №14057.

Журналістам можуть унеможливити робити розслідування новим законопроєктом

Команда Bihus.Info звертає увагу, що проєкт фактично підвищує ризики для критичних публікацій. Зокрема, вони вказали на пропозицію автоматично вважати інформацію недостовірною, якщо вона не підтверджена вироком суду.

З огляду на те, що значна частина кримінальних проваджень роками не доходить до вироків, редакції прогнозують хвилю судових позовів проти самих же журналістів і тривалі процеси, які паралізуватимуть розслідувальну роботу.

Ще одна новація стосується відповідальності за оціночні судження: за поширення оцінок у формі, що "принижує честь, гідність і репутацію", з авторів можуть вимагати компенсацію моральної шкоди. На думку журналістів, розмитість формулювань "образливого тону" чи "приниження" дозволятиме робити мільйонні позови проти журналістів з боку фігурантів матеріалів.

У ЗМІ можуть вимагати видалити негативну інформацію про фігурантів кримінальних справ

Окрім того в документі йдеться про "право на забуття". Таким чином фізична особа може вимагати видалення даних із відкритих джерел, якщо вони нібито недостовірні, неактуальні, неповні або "втратили суспільний інтерес". При цьому, критерії "неактуальності" чи зникнення суспільного інтересу у проєкті не конкретизовані, що, за застереженнями медіа, може призвести до вибіркового стирання суспільно значущої інформації.

Автори законопроєкту наполягають, що пропозиції покликані впорядкувати механізми спростування і захисту приватності у мережі, однак редакції-розслідувачі застерігають: у нинішній редакції норми ризикують звузити простір свободи слова та поставити під загрозу викривальні публікації. 

"Якби ми чекали вироку суду, перш ніж розповісти про корупційні схеми, ви б ніколи не дізналися ні про оборонку Гладковського, ні про електростанції Шурму, ні про мʼясо Колюбаєва, ні про дрони Розенблата, ні про "яйця по 17" — та взагалі ні про що", — прокоментували журналісти Bihus.Info.

Нагадаємо, у січні 2025 року після тривалих дискусій Верховна Рада України підтримала законопроєкт №11321, який знову дозволив журналістам перебувати на засіданні громадськості та комітетів. 

У грудні 2024 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №10242, який передбачував відповідальність за публікацію інформації із публічних реєстрів. Така пропозиція викликала шквал негативної реакції з боку ЗМІ через потенційну загрозу для проведення медіарозслідувань. Втім, за даний законопроєкт не проголосувала достатня кількість нардепів. 

Додамо, що 22 вересня, керівника проєкту журналістських розслідувань Bihus.Info Дениса Бігуса мобілізували.