РФ задіяла арктичний шлях часів Другої світової для експорту зерна

Росія вперше використала арктичний морський маршрут часів Другої світової війни для експорту зерна. Москва шукає альтернативні шляхи постачання через війну в Україні та ризики на Балтійському морі. Водночас торгівля зерном через Чорне море фактично зупинилася на тлі війни та атак на порти й судна обох країн.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Reuters.

Росія почала експортувати зерно через Мурманськ

Москва прагне зберегти ключових покупців зерна на Близькому Сході та в Азії. Раніше Росія намагалася переорієнтувати експорт на балтійські порти й субсидувала залізничні перевезення з південних регіонів. Тепер країна також розглядає можливості арктичного напрямку.

Мурманський морський торговий порт спільно з Demetra Holding, однією з найбільших торгових компаній Росії, розпочав завантаження першої партії зерна обсягом 3,4 тис. тонн на судно. Зерно походить із ключових аграрних регіонів країни.

За даними суднових трекерів і джерел на ринку, у Мурманську мають завантажити близько 28 тис. тонн пшениці на судно, яке прямує до Касабланки — порту в Марокко.

Історія та логістика арктичного шляху

Мурманськ розташований майже за 2 тис. км на північ від Москви, поблизу кордону з Норвегією. Дістатися до порту можна через нейтральні води. Під час Другої світової війни його використовували союзні конвої для доставлення вантажів до Радянського Союзу.

Коментуючи запуск альтернативного маршруту на тлі обмежень традиційних шляхів експорту, у Мурманському морському торговому порту заявили:

"У час, коли традиційні експортні маршрути стикаються з обмеженнями, Мурманський морський торговий порт оперативно відкриває для російських фермерів альтернативний шлях на зовнішні ринки", — зазначили у порту.

Яку роль у російському експорті відіграють балтійські порти

У вересні балтійські порти перевалили 1,2 млн тонн зерна. Це становило понад 60% усього морського експорту російського зерна. Щоб обробляти такі вантажі, російські компанії переобладнують термінали, які раніше використовували для перевалки добрив і вугілля.

За даними Reuters, деякі представники Кремля також попереджали про ризики можливих ворожих дій з боку європейських країн НАТО в Балтійському регіоні. Усі країни, що мають вихід до Балтійського моря, крім Росії, є членами НАТО.

Новини.LIVE інформували, що Financial Times назвало Чорне море найнебезпечнішим морським маршрутом у світі через атаки дронів і ракет на торговельні судна. Від початку 2026 року там зазнали ударів понад 570 суден, а щонайменше 40 моряків загинули. Через небезпеку зростають витрати на страхування, скорочується робота українських портів і падає морський експорт зерна.

Новини.LIVE писали, що наприкінці жовтня 2026 року поблизу румунської Констанци затонуло судно KHORYV, на борту якого перебували 14 членів екіпажу. Унаслідок інциденту загинув український моряк, ще шестеро громадян України були врятовані: двоє не потребували медичної допомоги, а четверо, зокрема капітан, потрапили до лікарні. За попередньою інформацією, причиною затоплення міг стати удар дрона, обставини події з’ясовують.