Реактивний російський дрон "Герань-5" містить запчастини зі США

Головне управління розвідки Міноборони України оприлюднило розширений технічний аналіз нового російського ударного безпілотника "Герань-5". Нова модель значно перевершує попередні зразки і містить запчастини зі США, Німеччини та Китаю.

Про це повідомила пресслужба ГУР у Telegram.

Безпілотник "Герань-5" — які характеристики та чим відрізняється від попередніх моделей

У розвідці зазначають, що йдеться про реактивний безпілотник, який є подальшим розвитком лінійки ударних дронів типу "Герань".

За складовою та зовнішніми характеристиками апарат має дуже велику схожість з іранським дроном Karrar. Окремо в ГУР звернули увагу на те, що РФ опрацьовує можливість повітряного запуску Герань-5 зі штурмовиків Су-25.

За даними української розвідки, повна злітна маса безпілотника становить близько 850 кгк, а крейсерська швидкість коливається в межах 450–600 км/год, що суттєво перевищує показники попередньої модифікації Герань-3.

Літати такий дрон може приблизно дві години, а дальність його застосування сягає до 950 км. Максимальна висота польоту заявлена на рівні 6 км, хоча під час бойового використання дрон фіксували на висотах від 200 м до максимум 3 км.

Окрім того, установка Герань-5 представлена турбореактивним двигуном китайського виробництва TELEFLY TF-TJ2000A з тягою близько 200 кгс, що відповідає 1960 ньютонів.

У ГУР підкреслюють, що використання реактивного двигуна суттєво підвищує швидкість апарата та ускладнює його перехоплення засобами протиповітряної оборони.

Російський дрон містить запчастини зі США, Китаю та Німеччини

Електронна начинка нового дрона загалом відповідає рішенням, які вже застосовуються в інших російських ударних БпЛА цієї серії. Безпілотник оснащений польотним контролером FCU, інерціальною навігаційною системою SADRA/MINSOO, супутниковою навігацією "Комета-М12" з 12-елементною CRP-антеною, системою передавання телеметрії Tracker V3 на базі мікрокомп’ютера Raspberry та 3G/LTE-модемів, а також MESH-модемом Xingkai Tech XK-F358.

Окремий акцент у звіті зроблено на походженні компонентної бази. За даними ГУР, ідентифіковані електронні елементи мають походження з трьох країн — Китаю, США та Німеччини.

Крім того, українська розвідка оприлюднила інформацію ще про 105 електронних компонентів іноземного виробництва, які були виявлені у дронах Герань-2, безпілотнику Zala T-20 та крилатій ракеті класу "повітря-поверхня" Х-32.

Конструктивно фюзеляж, крила та хвостове оперення виготовлені з вуглецевого волокна, тоді як силова рама дрона виконана з алюмінієвого профілю та сталевих елементів.

Для маркування апаратів російська сторона застосовує експериментальну серію "Э", аналогічну тій, що раніше використовувалася на модифікаціях Герань-2 з ракетами Р-60 та переносними зенітно-ракетними комплексами.

Нагадаємо, Україна та Британія розвивають спільне виробництво дронів.

Тим часом аналітики повідомили, як Україна наростила виробництво дронів за останні роки та чи є позитивні зміни.