Стає кешбеком: у НАБУ закликали змінити правила внесення застави

У НАБУ заявили про необхідність змінити правила визначення та внесення застави у кримінальних провадженнях. Причиною стало те, що за підозрюваних у резонансних справах застави на десятки та сотні мільйонів гривень можуть вносити сторонні компанії. У бюро вважають, що без перевірки походження цих коштів застава може перетворитися на інструмент збереження злочинної діяльності.

Про це заявив детектив НАБУ Олександр Абакумов на своїй сторінці у Facebook, передає Новини.LIVE.

Застави за топпосадовців вносили сторонні компанії: у НАБУ розкрили деталі

Абакумов зазначив, що застава у кримінальному процесі має гарантувати належну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов’язків. Водночас, за його словами, практика у деяких випадках демонструє іншу ситуацію — кошти за підозрюваних можуть надходити від компаній, які формально не мають із ними жодного зв’язку.

Як приклад він навів справу "Мідас". За словами детектива, десятки та сотні мільйонів гривень застави за топпосадовців вносилися з рахунків компаній із сумнівною господарською діяльністю.

Абакумов стверджує, що за такими компаніями можуть стояти реальні бенефіціари, які не хочуть розкривати свою участь у внесенні застави.

За версією НАБУ, готівкові кошти, отримані внаслідок протиправної діяльності, можуть фактично обмінювати на безготівкові гроші, що перебувають на рахунках компаній. Після цього юридична особа формально виступає заставодавцем і перераховує кошти за підозрюваного.

Абакумов також заявив, що у справі "Мідас" за таку послугу могли вимагати від 10% до 30% від суми застави. Таким чином, внесення застави за підозрюваних, за його словами, могло перетворитися на окремий прибутковий бізнес.

"А застава виходить стає кешбеком для держави", — заявив Абакумов.

Які зміни пропонують

Детектив НАБУ наголосив, що фінансовий моніторинг мав би перевіряти походження коштів, однак на практиці, за його словами, гроші можуть бути перераховані, після чого підозрюваний виходить із СІЗО.

На думку Абакумова, необхідно законодавчо змінити правила визначення застави та процедуру її внесення. Він назвав законопроєкт №15388 від 8 липня 2026 року можливою основою для таких змін.

Зокрема, держава має перевіряти компанію, яка вирішила внести за підозрюваного значну суму застави: встановлювати її реального власника, джерело коштів, зв’язки із підозрюваним та законність походження грошей.

"На ці запитання потрібно відповідати до того, як гроші виконають свою функцію і двері СІЗО відчиняться", — наголосив Абакумов.

Як писали Новини.LIVE, нещодавно НАБУ та САП у межах операції "Феміда" викрили масштабну схему рейдерського захоплення активів на понад 248 млн грн. За версією слідства, учасники схеми також намагалися отримати контроль над київською нерухомістю вартістю понад 207 млн грн. Для незаконного переоформлення підприємств могли залучати хакерів, які під виглядом держреєстраторів вносили до реєстрів підроблені документи.

Сьогодні, 21 серпня, Вищий антикорупційний суд розпочав розгляд запобіжного заходу для колишнього народного депутата Максима Микитася у справі "Форест Гамп". САП просить взяти його під варту із можливістю внесення застави у розмірі 200 млн грн. Микитасю інкримінують створення та участь у злочинній організації, яка, за версією слідства, займалася відмиванням значних сум незаконно отриманих коштів.