Падіння режиму Асада у Сирії — що відомо про лідера, який втік

Лідер Сирії Башар аль-Асад. Фото: Facebook

Башар аль-Асад очолює Сирію протягом останніх 24 років. Половину цього періоду в країні відбуваються постійні сутички. Відомо, що він покинув країну у ніч на 8 грудня, а повстанці увійшли до столиці Дамаск.

Новини.LIVE розповідають, хто такий Башар аль-Асад.

Як Башар аль-Асад став лідером

Башар аль-Асад народився 11 вересня 1965 року в Дамаску. Він другий син військового та політичного діяча Хафеза аль-Асада, який у 1970 році здійснив переворот і став президентом Сирії. За майже 30 років його правління країна зазнала репресій, порушень прав людини та створення культу особистості.

Лідер Сирії Башар аль-Асад. Фото: росЗМІ

Башар аль-Асад провів дитинство в Дамаску, навчався в престижному арабо-французькому ліцеї. У 1988 році здобув диплом лікаря-офтальмолога в Дамаському університеті та працював у військовому шпиталі неподалік столиці.

У 1992 році поїхав до Великої Британії на стажування, де працював в офтальмологічному центрі Western Eye Hospital у Лондоні.

А в 1995 році старший брат Башара аль-Асада Басель загинув у автомобільній аварії. Він був головним кандидатом на роль наступника батька, але його раптова смерть змусила родину змінити плани щодо політичної спадковості.

Внаслідок цього Башар аль-Асад несподівано став головним претендентом на посаду президента Сирії. Через це він був змушений залишити кар’єру та повернутися до Сирії.

Башар аль-Асад вступив до військової академії, де зрештою отримав звання полковника Республіканської гвардії. Паралельно він займався громадською діяльністю, зокрема очолював переважно символічну антикорупційну кампанію.

У червні 2000 року президент Сирії Хафез аль-Асад помер від серцевого нападу. Через місяць його син Башар аль-Асад став новим лідером країни, отримавши понад 97% голосів на виборах.

Режим Асада в Сирії

З 10 липня 2000 року Башар Асад обіймає посаду 19-го президента Сирії. Він також є головнокомандувачем Збройних сил і генеральним секретарем правлячої партії Баас.

Передача влади від Хафеза аль-Асада до його сина викликала критику як у Сирії, так і за її межами. Однак на початку багато хто сподівався, що молодий лідер із західною освітою розпочне реформи в країні.

Лідер Сирії Башар аль-Асад. Фото: росЗМІ

У перші роки були послаблені деякі урядові обмеження на свободу слова та преси, а також звільнено кілька сотень політичних в’язнів. Башар Асад обіцяв людям боротьбу з корупцією, модернізувати економіку та впроваджувати демократизацію за "власною моделлю".

Протягом цього періоду розпочалася "Дамаська весна". Тоді з'явилися публічні політичні дискусійні форуми, почали виходити незалежні газети, де все частіше лунали заклики до політичних реформ.

На хвилі зростання демократичних настроїв режим Асада відмовився від реформ і повернувся до авторитаризму. Для придушення прореформаторських рухів влада знову вдавалася до репресій.

Економічні реформи замість позитивних змін поглибили нерівність і зосередили владу в руках привілейованої дамаської еліти. 

Найбільшим випробуванням стали антиурядові протести 2011 року, що були частиною ширшої хвилі "Арабської весни". Сирійці вимагали політичних реформ, відновлення громадянських прав та скасування надзвичайного стану, який був запроваджений ще в 1963 році.

Протести стали основою для початку конфлікту, який зрештою переріс у громадянську війну.

Башар Асад спочатку обіцяв поступки протестувальникам, але одночасно його уряд жорстко придушував мітинги, вводячи війська і танки. До осені 2011 року опозиція озброїлася і конфлікт переріс у громадянську війну. Повстанці захопили великі території на півночі та сході країни, отримавши підтримку від Туреччини, Саудівської Аравії, ОАЕ та США.

Під час бойових дій в Сирії уряд Башара Асада отримував підтримку від Ірану, Росії та ліванського угруповання "Хезболла". 

Понад десять років конфлікту призвели до величезних руйнувань та гуманітарної кризи в країні. Уряд Асада також звинувачували в грубих порушеннях прав людини, включаючи використання хімічної зброї проти мирного населення, що стало об'єктом міжнародних осудів та розслідувань.

Путін — союзник Асада

У 2015 році, коли режим Башара Асада опинився на межі поразки через контроль повстанців над значними територіями, Росія втрутилася у конфлікт. Військово-повітряні сили РФ почали інтенсивні бомбардування, зокрема в Алеппо та інших містах, а також розгорнули наземні війська.

Башар аль-Асад та Володимир Путін. Фото: росЗМІ

Кремль пояснював свою операцію як зусилля для "стабілізації законної влади" в Сирії.

Військове втручання Росії значно зміцнило позиції Асада в Сирії. До 2017 року урядові війська відновили контроль над більшістю великих міст, і лише окремі регіони залишалися під контролем повстанців.

У 2020 році Росія і Туреччина домовилися про припинення вогню в останній контрольованій опозицією провінції Ідліб, створивши коридор безпеки, який патрулювали спільно. 

Зі свого боку Асад підтримував російську агресію в Україні. 

Нагадаємо, 8 грудня сирійське державне телебачення повідомило про повалення режиму Башара Асада. Він покинув країну.

Згодом ізраїльські танки проникли в буферну зону Сирії на тлі повідомлень про повалення режиму Башара Асада.