Нема води і зачинені двері: Шуляк висловилась про стан укриттів

Народна депутатка Олена Шуляк. Фото: кадр з відео

Місцева влада отримала всі ресурси та повноваження для облаштування захисних споруд, однак в Україні досі залишається велика кількість зачинених чи непридатних бомбосховищ. Навіть на п'ятому році війни українці досі скаржаться на захаращені підвали, хоча побутові недоліки влада на місцях може усунути миттєво.

Про це заявила голова парламентського комітету з питань містобудування Олена Шуляк в інтерв'ю журналістці Новини.LIVE Марії Гураль.

Яка відповідальність громад і розподіл повноважень для облаштування укриттів

Олена Шуляк підкреслила, що безпекова інфраструктура потребує максимальної уваги з боку керівників усіх рівнів, особливо на тлі тривалої війни.

"Важко сказати, чому на п'ятий рік повномасштабного вторгнення ми все ж таки з різних сторін не маємо такого усвідомлення того, що ворог поки що ніде не дівся. Для того, щоб розбудовувати цю систему укриттів, потрібно кожній гілці влади дуже серйозно до цього відноситись", — зазначила Шуляк.

За словами народної депутатки, центральні органи влади вже сформували необхідне законодавче поле, визначили чіткі стандарти, перейняли провідний міжнародний досвід та впровадили сучасні технологічні рішення. Регіональні структури тим часом мають керувати цією діяльністю в межах областей, проте кінцевий результат залежить від органів самоврядування в конкретних населених пунктах.

"В нас реформа децентралізації дуже активна. Ми передали на місця і повноваження, і ресурси, і відповідальність місцевої влади так спланувати, так розмістити ці споруди захисні, щоб людям було перш за все комфортно. І там, де, наприклад, немає цих захисних споруд, звернутися до центральної влади, до обласної влади, до міжнародних партнерів, до донорів з закликом, давайте ми саме в цьому регіоні чи в цій громаді щось будемо робити", — наголосила голова комітету.

Зачинені двері та побутові недоліки в укриттях

Окрему увагу парламентарка звернула на випадки, коли сховища залишаються фізично недоступними або перетворені на склади непотребу. Вона зауважила, що побутові складнощі вирішуються досить просто. Також вона згадала про масову проблему про нецільове використання укриттів.

"Коли зачинені двері, коли захаращене приміщення і навіть якщо двері хтось тобі відчинить, ти туди зайти не можеш, тому що приміщення використовується не за призначенням. Такі випадки, звичайно, потрібно виправляти. Але якщо є питання, не наповнені відповідні резерви питною водою чи ще щось, ці речі можна легко дуже скоригувати", — підсумувала Олена Шуляк.

Новини.LIVE в ексклюзивному проєкті "Наша справа" дослідили, що відбувається з укриттями в Україні на п'ятому році війни. Відтак ситуація з бомбосховищами в Києві лишається критичною. Виявилось, якщо в окремих районах захисними спорудами забезпечено понад 80% населення, то в інших цей показник падає нижче 40%, а подекуди захист взагалі відсутній цілими житловими кварталами.

Голова профільного парламентського комітету Олена Шуляк підкреслила, що за наявності міського бюджету у понад 100 мільярдів гривень столиця має значно більші фінансові ресурси для облаштування укриттів, ніж прифронтові громади, які без державної допомоги просто неспроможні потягнути такі витрати.

Водночас контроль за станом сховищ фіксує масові зловживання. Рятувальники ДСНС склали 528 адмінпротоколів за порушення вимог до укриттів. Водночас Уповноважений з прав людини в Україні Дмитро Лубінець наголосив, що треба терміново об'єднувати бомбосховища з "Пунктами незламності" перед зимовим періодом через постійну потребу цивільних залишатися там на ніч. Люди не мають елементарних умов для перебування у сховищах.