Криза освіти в Україні: Олексій Кущ про втрачене покоління школярів

Україна стикнулася з катастрофічним падінням якості шкільного навчання, що призвело до появи "втраченого покоління". За даними економіста Олексія Куща, понад половина учнів не володіють навіть базовою математикою, а вітчизняні університети лише поглиблюють кризу підготовкою незатребуваних фахівців у той час, коли є низка спеціальностей, де дуже не вистачає кваліфікованих кадрів.

Про це Олексій Кущ розповів в ексклюзивному інтерв'ю Новини.LIVE.

Рівень знань нового покоління вкрай низький

Українська шкільна освіта зазнала нищівного удару через тривалу ізоляцію дітей від живого навчального процесу. Економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ в ефірі проєкту "Світ на зламі" для Новини.LIVE наголосив, що пандемія коронавірусу та повномасштабне вторгнення фактично сформували втрачене покоління. Два роки карантину та п'ять років життя в умовах війни перетворили школярів на заручників дистанційки, що призвело до тотального падіння когнітивних здібностей. За словами експерта, сьогодні понад 30% учнів не володіють елементарними навичками з природничих наук та не вміють аналізувати тексти.

Найкритичніша ситуація склалася з точними науками. Аналітик навів приголомшливу статистику щодо рівня володіння цифрами серед підлітків.

"Якщо брати суто математику, там більше 50% учнів вже не дотягує до базового рівня. Наприклад, що таке базовий рівень для розуміння? Це, наприклад, учень не може скоротити простий дріб, або не може додати дроби з різними знаменниками. Це те, що коли я навчався ще в радянській школі, хто не міг такі вправи робити, це на рівні двієчників, які взагалі не вчилися. Навіть ті, хто вшилися на трійки, могли такі вправи робити. Знаєте, це просто йде на пластування оцих проблем. Пандемія, декілька років онлайн-навчання, потім війна, вже п'ятий рік онлайн-навчання. Фактично, ми бачимо, у нас сформовано вже втрачене покоління щодо освіти", — зазначив Кущ.

Вища освіта поглиблює кризу

Замість того, щоб виправляти шкільні прогалини, вітчизняні університети лише погіршують загальну картину. Фінансовий аналітик жорстко розкритикував нинішній підхід держави до підготовки кадрів під час бойових дій.

Він обурився тим фактом, що система продовжує витрачати бюджетні кошти на випуск десятків тисяч юристів та економістів. Водночас ринок праці потребує зовсім інших фахівців, а ці випускники виявляються нікому не потрібними всередині країни.

Виходом із глухого кута могло б стати кардинальне переформатування навчальних закладів. Економіст вважає, що профільному міністерству варто негайно робити ставку на створення технологічних і технічних центрів, включно з програмами вечірньої перекваліфікації.

Це автоматично сформувало б попит на інженерні професії. Зрозумівши перспективи, батьки почали б активніше наймати дітям репетиторів із хімії, фізики та математики. 

"А у нас що? Зараз батьки взагалі не займаються вихованням дітей з точки зору їх знань. Я просто бачу, що багато батьків взагалі усунулося від цього. Вони думають, що в школі, знаєте, у нас багато батьків, вони перебувають в цьому стереотипі ще старої радянської школи, яка і вчила, і виховувала. Тому що інтелект тут нічого не зарадить в контексті падіння оцього когнітивного рівня", — зауважив Олексій Кущ.

Новини.LIVE інформували, що через масові провали в тестуваннях учнів, в Україні планують зробити Національний мультипредметний тест (НМТ) гнучкішим, дозволивши вступникам перескладати його через кілька тижнів або місяців після першої спроби.

Водночас експерти застерігають від спрощення самих завдань, зокрема з точних наук. Президент Київської школи економіки Тимофій Милованов наголосив на кризі математичної освіти, що загрожує технологічному розвитку країни. Він закликав не полегшувати НМТ, а натомість зосередитися на якісній підготовці учнів та підтримці вчителів.