Кремль змушений друкувати гроші через втрату резервів: економіст

Президент Росії Володимир Путін у супроводі генерального директора ПАТ "Роснефть" Ігоря Сечина. Фото: росЗМІ

Росія вичерпала накопичені фінансові резерви для фінансування війни, тож буде змушена друкувати гроші. Розгін інфляції через подорожчання бензину та висока облікова ставка уже позбавили Кремль можливості безконтрольно вливати кошти в економіку. Відтак на росіян чекає затяжна криза та здорожчання усіх видів послуг та товарів.

Про це ексклюзивно в ефірі Новини.LIVE розповів економіст Сергій Фурса.

В Росії закінчилися гроші в резервному фонді для фінансування війни

Росія спалила фінансові резерви, якими перекривала витрати на війну в попередні роки. Тепер єдиним джерелом для покриття цих потреб залишається друкарський верстат. 

"Вони зіткнулися з ситуацією, коли в них вже не працює той механізм, який був в перші три роки війни", — розповів Фурса про нинішній стан російської економіки.

"Коли вони діставали гроші з тумбочки і відправляли їх на війну. Вони витратили всю тумбочку. Їм потрібно друкувати. Іншого варіанту немає", — додав експерт.

Утім, друк нових грошей автоматично розганяє ціни. Як пояснив економіст, це породить інфляцію, і вмикати друкарський верстат для грошей було б простіше за стабільної ситуації.

"Вам легше друкувати, коли у вас маленька інфляція, ніж коли вже інфляція розгойдується" — зазначив Фурса.

Ще одним ударом стало стрімке подорожчання пального. Колись Москва могла тримати ціни низькими, проте зараз ситуація змінилася.

"Тому що раніше вони самі виробляли зі своєї нафти, штучно був дешевий бензин. Зараз бензин подорожчав, значно подорожчав на Росії, а це стискає інфляцію", — зауважує Фурса.

Саме неконтрольовані ціни він називає головною небезпекою.

"Інфляція — це дуже важливо, бо безконтрольне зростання цін — найбільший виклик для будь-якої економіки світу. Для російської так само. Через високу інфляцію вони вимушені тримати облікову ставку вище в тому числі й через бензин. Ось ще одна причина, чому в економіку не можна залити багато грошей", — пояснив він.

Що до нестачі бензину на заправках і довгих черг, економіст не бачить у цьому серйозної макроекономічної загрози для росіян.

"Чи є певний дефіцит, який призводить до черг, який нам дуже подобається? Так. Чи є якийсь значний вплив на економіку через це? Ні, немає. Ключовий вплив через ціни, знову ж таки", — наголошує Фурса.

Перебої з пальним зачіпають лише звичайних громадян. Він пояснив, що умовно, якщо росіянин не зможе поїхати у відпустку, його гроші все одно залишаться всередині країни. 

Новини.LIVE повідомляли, що Москва подовжила заборону на вивіз дизелю, суднового пального та газойлю до кінця вересня. Таким способом уряд РФ змушений гасити гострий внутрішній дефіцит, спровокований прицільними ударами українських сил по місцевих НПЗ. Проте енергетичні негаразди — це лише частина загального спаду.

За перші сім місяців 2026 року діра в російському бюджеті сягнула 6,46 трлн рублів на тлі падіння нафтогазових прибутків на 17% та стрімкого зростання держвидатків до майже 29 трлн.

Безперспективність ситуації визнають навіть російські аналітики банку "ВЕБ.РФ", які прямо заявили, що Росія не витримає затяжного протистояння з Заходом за умови збереження допомоги Києву, вказавши на технологічну прірву, падіння інвестицій та неминучу соціальну кризу.

Попри це, Кремль продовжує просувати наратив про "непохитну" економіку для легітимізації тривалої агресії. Та разом з тим інші експерти вважають, що чудес очікувати на варто. Так раніше економіст Олексій Кущ наголошував, що попри санкції та відчутну паливну кризу, миттєвого колапсу фінансової системи РФ очікувати не варто. За йогот оцінками, російська економіка поки що цілком стійка для затягування бойових дій.