Корупційні скандали з працівниками МСЕК — чи понесуть винні покарання

Упродовж останнього місяця український медіапростір сколихнули новини про затримання в різних областях країни працівників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), які проводять експертизи осіб для встановлення інвалідності. Втім, як показує практика, до реальних вироків чи інших різновидів покарань справа не доходить.

Про це говориться у матеріалі "Економічної правди".

Затримання працівників МСЕК

За останні кілька тижнів найбільш зухвалою виявилася історія голови МСЕК Хмельницької області Тетяни Крупи. Під час розслідування фактів незаконного оформлення інвалідності чоловікам, які уникали мобілізації до лав ЗСУ, правоохоронці провели обшуки в службових кабінетах та за місцем проживання Крупи.

У робочому кабінеті Крупи правоохоронці виявили 100 тисяч доларів, медичні документи з ознаками підроблення, а також списки ухилянтів з прізвищами та фіктивними діагнозами.

Крім того, вдома у посадовиці вилучили понад 5 мільйонів доларів, 300 тисяч євро, 5 мільйонів гривень, брендові прикраси, а також документи, що можуть свідчити про відмивання грошей через бізнес-проєкти. Під час слідчих дій Крупа намагалася позбутися частини грошей, викинувши через вікно дві сумки з половиною мільйона доларів.

Уникають покарання

Після кожного такого випадку влада обіцяє суворе покарання підозрюваним, аби заспокоїти обурених громадян та не допустити повторення випадків хабарництва серед медиків.

Проте аналіз даних з Реєстру судових рішень за останні три роки свідчить, що гучні справи завершуються формальними вироками або умовними термінами.

Вироків без умовного терміну щодо працівників медичної сфери видання нарахувало лише два. Перший стосується голови міжрайонної Київської МСЕК, якого засудили до п'яти років позбавлення волі. Другий — лікаря-рентгенолога Львівського обласного госпіталю, якого засудили до чотирьох років.

Варто зазначити, що обидва випадки стосуються подій 2020-2021 років, тобто до повномасштабного вторгнення. Крім того, перша справа перебуває в апеляції і вирок ще не набрав чинності, а другу Вищий суд влітку 2024 року перекваліфікував на більш легку статтю і присудив замість ув’язнення штраф 85 тисяч гривень.

Видання підкреслює, що відсутність реальних вироків лише посилює відчуття безкарності серед посадовців. Це призводить до нових корупційних скандалів, які розхитують суспільство, а надто у час великої війни.

У понеділок, 7 жовтня, Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою очільниці Хмельницької обласної (МСЕК) Тетяні Крупі.

Нагадуємо, що правоохоронці у час воєнного стану мають право перевіряти діяльність органів МСЕК. Своєю чергою Міністерству охорони здоров’я перевірки закладів охорони здоров’я дозволені, якщо є скарги на їхню діяльність.