Китай чистить верхівку армії — під ударом оточення Сі Цзіньпіна

Китай отримав один з найгучніших кадрово-політичних сигналів останніх років: Міністерство оборони КНР офіційно повідомило про розслідування щодо двох ключових фігур у вищому військовому керівництві — заступника голови Центральної військової ради (ЦВР) генерала Чжан Юся та генерала Лю Чженьлі, який очолює Об’єднаний штаб ЦВР. Формулювання офіційної лінії максимально китайське й водночас максимально тривожне: "серйозні порушення дисципліни та закону".

Масові чистки у військовій верхівці Китаю

Це не чергове точкове "виховне" покарання. Це удар по верхньому ярусу вертикалі, яка керує Народно-визвольною армією Китаю (НВАК) і вбудована в персональну систему влади Сі Цзіньпіна.

Чжан Юся — один з найвпливовіших військових у країні після самого Сі як голови ЦВР, людина, яку зовнішні спостерігачі роками сприймали як "опору" лідера. Reuters прямо називає це найбільш високопрофільною чисткою в армійській верхівці за часи модернізаційної кампанії Пекіна.

Другий фігурант — Лю Чженьлі — також не другорядний персонаж. Об’єднаний штаб ЦВР — це нервова система оперативного управління, планування й координації. Тобто вдарили не лише по "політичній вазі", а й по "операційному мозку".

Сама по собі формула "порушення дисципліни" для Китаю звична. Але цього разу незвичною стала швидкість і жорсткість публічного супроводу. Державні ресурси підтвердили факт розслідування, а армійські та близькі до партійних медіа пішли ще далі риторично: у матеріалах звучить теза про підрив "системи остаточної відповідальності голови ЦВР" — тобто особистої верховної відповідальності Сі.

Підрив системи відповідальності ЦВР — чому це важливо

Це важливо з двох причин:

• Публічно підкреслили не лише корупційний вимір, а й політичний — підрив принципу безумовного підпорядкування "центру" і персонально голові ЦВР.
• Для апарату це сигнал: справа не про гроші як такі, а про контроль, лояльність і дисципліну в ланцюгу командування.

Факт, який ми маємо станом на 24-26 січня 2026 року, простий: держава заявила про розслідування і назвала загальну підставу. Далі починається зона версій. Частина медіа та аналітичних оглядів пишуть про підозри у корупції, зловживанні повноваженнями та навіть витоках чутливої інформації (включно з ядерною тематикою) на користь США. Це вже не офіційно проголошені звинувачення в повному обсязі, а опис того, що, за даними окремих джерел, інкримінується фігурантам.

Коротко:

• "Серйозні порушення дисципліни та закону" — офіційний факт.
• Конкретні статті та докази — у публічному полі поки фрагментарні, залежать від джерела, і потребують обережного формулювання.

Існує два пояснення, і обидва мають логіку.

Версія 1: внутрішня загроза, страх змови. Коли чистки торкаються людей, яких вважали максимально "своїми", у багатьох автоматично виникає слово "переворот". Цю думку підживлює жорстка публічна риторика про "підрив системи відповідальності голови ЦВР".

Версія 2: продовження курсу Сі на примусову ротацію і демонтаж старих балансів. Це укладається в лінію Сі: антикорупційна кампанія як інструмент управління елітами, кадрове "перезавантаження" під завдання модернізації НВАК і підготовки до сценаріїв високої напруги навколо Тайваню та в морських зонах. Associated Press прямо пов’язує поточну хвилю з ризиками для готовності та з довгостроковою метою отримати більш кероване, лояльне військове керівництво.

По факту  "переворот" як причина не доведений, а от логіка зміцнення персонального контролю через чистки — підтверджується тим, як саме це подано офіційно і як коментують наслідки міжнародні агентства.

Є паралель зі сталінськими чистками та "справою маршалів". Як метафора це працює, але з поправками. Китай — не СРСР 1930-х: інша структура економіки, інші технології контролю, інша міжнародна взаємозалежність.

Проте механіка авторитарних систем схожа: коли лідер переходить від колективнішої моделі до персоналістської, силовий блок стає ключовим полем "прошивки" лояльності.

Тут доречно говорити не про буквальне "повторення 1937-го", а про універсальний принцип: армія в авторитарній системі має бути не лише сильною, а й політично передбачуваною. Інакше вона перетворюється на незалежний центр впливу.

Хто такий Чжан Юся та Лю Чженьлі

Чжан Юся працює у вищому військовому керівництві Китаю понад 25 років і довгий час вважався однією з ключових опор Сі Цзіньпіна у Центральній військовій раді. До призначення заступником голови ЦВР він обіймав кілька топових посад у сухопутних і стратегічних силах НВАК, включно з керівництвом важливих оперативних командувань.

Лю Чженьлі понад 20 років обіймав керівні ролі у штабах ЦВР і був безпосередньо відповідальний за планування та координацію військових операцій. Очолюючи Об’єднаний штаб, він фактично контролював оперативну "нервову систему" армії, роблячи його одним із найвпливовіших фахівців у сфері стратегії та оперативного управління.

Залучення цих фігур до розслідування показує безпрецедентний масштаб кадрового "удару" у верхівці армії.

Пояснюємо, чим у чому відмінність між ЦВР та Об’єднаним штатом ЦВР, де працювали дані особи.

ЦВР — найвищий орган керівництва армією. Він відповідає за стратегію, кадрові призначення та контроль лояльності. Тобто визначає курс операцій.

Об’єднаний штаб ЦВР планує та виконує ці операції.

У чому звинувачують Чжан Юся і Лю Чженьлі

За даними китайських ЗМІ, Чжан Юсь і Лю Чженьлі нібито "грубо зрадили довіру та очікування" Комуністичної партії і Центральної військової ради. Зазначається, що їхні дії сприяли політичним і корупційним порушенням, які підважили абсолютне керівництво партії над армією та поставили під загрозу основу чинної системи влади.

Водночас The Wall Street Journal, посилаючись на джерела, обізнані зі змістом внутрішньої доповіді високого рівня, повідомила, що Чжану інкримінують можливий витік інформації до США щодо ядерної програми Китаю, а також отримання хабарів в обмін на сприяння у просуванні на керівні військові посади.

Тайванський фактор — чому на це дивляться не лише в Пекіні

Реакція Тайваню показова, там назвали зміни "аномальними" й підкреслили, що загроза з боку КНР нікуди не зникає, навіть якщо в Пекіні кадрова турбулентність.

Тут є два сценарні висновки:

• Короткостроково чистки можуть створювати тертя в управлінні та закупівлях, бо змінюються люди, ланцюги рішень, підписанти й куратори програм.
• Довгостроково Сі може прагнути отримати верхівку, яка без дискусій реалізує політичний наказ у кризовий момент.

Це важливий нюанс для Заходу: "ослаблення Сі" не є автоматичним наслідком гучних відставок. Іноді це навпаки — демонстрація, що "недоторканних нема".
"Антикорупція" в армії зараз критична саме для Сі. Модернізація НВАК — дорогий проєкт, де корупція б’є двічі:

• краде гроші;
• знижує боєздатність, бо закупівлі йдуть не за якістю, а "за зв’язками".

Саме тому антикорупційна кампанія в армії може бути одночасно і прагматикою (підвищення ефективності), і політикою (вибудова лояльності).

Поточна справа заходить у найближче коло Сі — тобто чистка вже не периферійна.

Масштабні чистки у військовій верхівці Китаю — не новинка

Протягом 2015–2018 років Сі Цзіньпін ініціював серію антикорупційних і кадрових чисток серед керівників НВАК (народно-визвольної армії Китаю), включно з відставками генералів та ключових штабних офіцерів. Метою було: підвищення дисципліни, посилення персонального контролю і будівництво лояльної верхівки, здатної реалізовувати модернізаційні плани армії.

Також через підозри у нелояльності до лідера Китаю арештів, демісій і політичної дискредитації протягом 1966–1976 років зазнавали десятки високопоставлених офіцерів Народно-визвольної армії.

Теперішня увага до політичної лояльності, дисципліни та контролю над оперативними процесами вказує на продовження традиції "централізації влади через чистки", але вже у сучасних умовах глобальної взаємозалежності та технологічно складної армії.

Як впливають чистки в армії Китаю на оборонні програми

Варто зазначити, що кадрові чистки верхівки реально впливають на темпи модернізації китайської армії.

Зокрема, у 2016–2018 роках через зміну керівництва та арешти топ-офіцерів, відповідальних за закупівлі і контроль якості, затримувалися деякі розробки далекобійних і балістичних ракет.

Через ротацію командирів і технічних керівників авіаційних корпорацій уповільнювалася модернізація винищувачів та безпілотних літаків.

Крім того, деякі контракти щодо розробки кораблів та підводних човнів затримувалися або переглядалися після антикорупційних розслідувань. Це впливало на терміни введення техніки в експлуатацію.

Відставки й чистки у військовому керівництві інших країн

Щоб зрозуміти, наскільки китайська історія "особлива", корисно подивитися на міжнародний фон останніх місяців і років. Зміни у військовому керівництві відбуваються всюди, але мотиви різні.

Велика Британія: колишнього керівника Королівського флоту Бена Кі звільнили після розслідування через порушення стандартів поведінки. Це кейс про персональну відповідальність і внутрішню дисципліну, без політичного перевороту.

Ізраїль. Начальник Генштабу оголошував кадрові рішення щодо низки старших офіцерів у контексті розслідувань провалів 7 жовтня 2023 року. Це логіка "відповідальність за результат" у країні, що воює.

Росія. Повідомлялося про звільнення командувача Сухопутних військ Олега Салюкова. У російській системі такі рішення часто читають як перерозподіл впливу та управління війною.

Південний Судан. Президент звільнив начальника штабу армії без пояснення причин — типовий приклад персоналістського контролю в умовах політичної крихкості.

Франція. Кадрова ротація на рівні начальника Генштабу (призначення нового керівника) відбулася як інституційна, планова зміна, без кримінального сюжету.

Висновок з порівняння простий: звільнення військових керівників може бути і "нормальною" ротацією, і дисциплінарною історією, і політичним інструментом. Китайський випадок вирізняється тим, що одночасно присутні всі три компоненти, плюс демонстративна прив’язка до персональної відповідальності голови ЦВР.

У випадку зміни керівництва, варто стежити за такими речама:

• Кого призначать замість фігурантів і чи будуть ці люди "технократами війни" або "політичними комісарами лояльності".
• Рівень публічності: якщо китайські медіа й далі говоритимуть жорстко та часто, значить кампанія має мобілізаційний характер усередині армії.
• Вплив на оборонні закупівлі та оборонпром: у попередні хвилі чисток "просідали" цілі сегменти, включно з ракетними програмами та оборонними корпораціями, і це напряму впливає на темпи модернізації.

Кадрові зміни у військовому керівництві Китаю важливі не лише для самої країни — за ними уважно стежать і за кордоном. Для інших держав це спосіб зрозуміти, наскільки керованою і стабільною є китайська армія, і як вона може діяти у кризовій ситуації.

Масові чистки у верхівці НВАК можуть свідчити про дві речі: або всередині системи зростає напруга, або Сі Цзіньпін намагається зосередити ще більше контролю у своїх руках напередодні можливих серйозних викликів — передусім навколо Тайваню та безпеки в регіоні.

Нагадаємо, раніше голова Офісу Президента Кирило Буданов пояснив, як Китай використовує Росію для своїх цілей. 

Також президент України Володимир Зеленський розповів, яку роль відіграє Китай в російсько-українській війні.