Хронологія війни — фото та відео перших днів, які увійшли в історію

У вівторок, 24 лютого, минає чотири роки від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Цей страшний період забрав життя десятків тисяч українців.

Новини.LIVE зібрали хронологію перших днів повномасштабної війни.

Передумови повномасштабної війни

Повномасштабне вторгнення у 2022 році не почалося раптово. Цьому передували роки системного тиску та відкритої агресії з боку Росії. Першою збройною фазою зі сторони РФ стала тимчасова окупація Криму у 2014 року, а згодом спалахнула війна в Донецькій та Луганській областях.

Крім того, Кремль роками застосовував до України газовий шантаж та торговельні обмеження.

Ситуація значно загострилася наприкінці 2021 року. Тоді Росія почала стягувати до українських кордонів значні військові сили, перекидати техніку та особовий склад, у тому числі на територію Білорусі.

21 лютого 2022 року Москва офіційно визнала так звані "ЛДНР" на тимчасово окупованих територіях Донбасу. Весь цей час звучав ультиматум Росії щодо "демілітаризації" України та відмови від вступу в НАТО.

22 лютого Путін заявив, що Мінські домовленості більше не діють. Того ж дня Рада Федерації одностайно схвалила застосування військової сили на окупованих територіях України.

24 лютого Росія рушила на Україну — напрямки наступу

Уранці 24 лютого 2022 року, близько 5:00, Володимир Путін оголосив про початок так званої "спеціальної воєнної операції", заявивши про намір провести "демілітаризацію" та "денацифікацію" України. Уже за кілька годин російські ракети вдарили по українських містах, і почалася повномасштабна війна.

Точні шляхи наступу та послідовність дій ворога тодішній начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов озвучив ще за три місяці до початку повномасштабного вторгнення, в листопаді 2021 року в інтерв'ю Говарду Альтману для американського видання Military Times. 

Буданов заявив, що російські війська підуть на Київ через Чорнобильську зону та радіоактивний Рудий Ліс, на півдні основні удари спрямують на Херсон та Маріуполь, а десант росіян спробує висадитися в Одесі. Щодо послідовності дій ворога зазначалось, що росіяни спочатку завдадуть авіаційних та ракетних ударів, далі будуть артобстріли, просування танків, десанти на сході, спроби захопити Одесу та Маріуполь та атака через Білорусь, щоб створити загрозу Київщині та Чернігівщині. Все так і сталося.

Вторгнення розпочалося близько 3:40, коли перша колона російських танків увійшла на територію Луганської області. Ознаки наступу фіксували й камери на адмінмежі з Кримом: на блокпостах у Каланчаку та Чонгарі зникло освітлення, згодом відеоспостереження припинило роботу.

О 4:35 російські війська обстріляли пункт пропуску Велика Писарівка на Сумщині. Близько 4:50 в ефір вийшло записане звернення Володимира Путіна про початок так званої "спеціальної військової операції". 

Перші російські ракети впали на Київ близько 4-5 години ранку 24 лютого 2022 року.

Близько 5:00 державний кордон України на ділянці з РФ та Республікою Білорусь піддався атаці з боку російських військ. Частина з них наступала з території Білорусі.

Це відбувалося в межах Донецької, Луганської, Сумської, Харківської, Чернігівської та Житомирської областей. Крім того, атака відбувалася з тимчасово окупованої території АР Крим. Також була зафіксована робота диверсійно-розвідувальних груп противника. В залежності від ситуацій на ділянках кордону прикордонники разом зі Збройними Силами України та Національною гвардією України вели вогонь по ворогу.

Із 5:30 24 лютого 2022 року в Україні указом президента запроваджено воєнний стан. Згодом Володимир Зеленський змінив діловий костюм на військовий однострій.

На півдні російські підрозділи прорвалися через Перекоп і Чонгар та почали стрімке просування вглиб території. Уже вдень вони зайняли Нову Каховку разом із об’єктами Каховської ГЕС. Втім, утримати контроль одразу не вдалося — упродовж кількох днів станція переходила з рук у руки. Згодом окупанти наблизилися до Херсона, а ще одна їхня колона рушила в бік Мелітополя.

Водночас РФ здійснювала обстріли аеропортів в Івано-Франківську, Чугуєві, Краматорську, Херсоні та Луцьку.

На сході бої розгорнулися на Донбасі: під ударами опинилися Волноваха, Маріуполь і Щастя.

Того ж дня поблизу острова Зміїний з’явилися два невстановлені кораблі. Вони вийшли на зв’язок міжнародним каналом безпеки судноплавства та зажадали від бійців Ізмаїльського прикордонного загону скласти зброю і капітулювати. Українські прикордонники зайняли оборону. У відповідь на ультиматум один із військових промовив фразу, що згодом стала символом спротиву: "Русскій воєнний корабль, іді на…й!".

За перший тиждень повномасштабної війни РФ вдалося захопити частини Київської, Сумської, Чернігівської, Запорізької, Харківської та Херсонської областей. ЗСУ змогли відстояти Київ, Чернігів, Харків, Миколаїв та Одесу.

Битва за Київ

24 лютого розпочалася битва за Київ. Тривала вона до 1 квітня 2022 року.

Тим часом хвиля біженців з України стала найбільшою у новітній історії країн ЄС. Люди поспіхом збирали документи, гроші, найнеобхідніші речі. Біля банкоматів ще до світанку вишикувалися черги. Ті, хто мав автомобілі, намагалися заправитися — на АЗС утворювалися довгі колони машин.

Росія розпочала наступ на Київ із кількох напрямків, прагнучи швидко оточити столицю. 

Основний удар ішов із Білорусі через Чорнобильську зону, також війська просувалися з боку Чернігівщини. У першій половині дня російський десант висадився на аеродромі в Гостомелі. Після запеклого бою українські підрозділи зірвали плани блискавичного захоплення летовища — злітну смугу пошкодили, що унеможливило прийом великих транспортних літаків із підкріпленням.

У Києві почалася масова евакуація містян. Виїзди з міста майже одразу стали в багатокілометрових заторах. Родини з дітьми годинами повільно просувалися трасами у бік західних областей.

Тисячі людей спустилися в метро — станції швидко перетворилися на укриття. На підлозі розкладали ковдри, сиділи на валізах, обіймали домашніх тварин. Незнайомі люди допомагали одне одному — приносили воду, заряджали телефони, ділилися новинами. Метро стало тимчасовим прихистком від невідомості.

Водночас біля територіальних центрів комплектування вже зранку стояли черги чоловіків. Багато хто прийшов добровільно, не чекаючи повісток.

Російські війська також захопили та утримували Чорнобильську зону відчуження і саму АЕС, створивши додаткові ризики для ядерної безпеки та потенційно піддаючи своїх солдатів впливу радіації.

25 лютого бої точилися на північних і західних підступах до столиці — в районах Іванкова, Димера, Бучі, Ворзеля. Українські сили підірвали мости через Ірпінь, стримуючи просування ворога. У Києві діяли диверсійні групи, тривали перестрілки, працювала протиповітряна оборона. Російські війська намагалися закріпитися в Гостомелі та розширити плацдарм.

26 лютого сутички відбувалися вже в окремих районах столиці. Повідомлялося про ліквідацію диверсійних груп. Росія завдавала ракетних ударів по інфраструктурі та житлових будинках. Водночас українські підрозділи утримували оборону на ключових напрямках і не дозволили противнику прорватися до центру міста.

27 лютого на підступах до Києва українські сили зупинили наступ по лінії Бородянка — Буча — Вишгород. У Бучі було знищено колону російської техніки. Саме цього дня під час боїв у Гостомелі згорів найбільший у світі літак Ан-225 "Мрія".

Крім того, супутникові знімки зафіксували багатокілометрову колону ворожої техніки, що рухалася з півночі в напрямку столиці.

28 лютого противник продовжував спроби прорвати оборону, однак українські військові утримували позиції. У Києві та передмістях тривали обстріли, сили ППО збивали ракети. Оборона столиці зміцнювалася, а план швидкого захоплення міста фактично провалився.

У перші п’ять днів повномасштабного вторгнення стало очевидно — Київ вистояв.

Хто допомагав Україні в перший місяць війни

Упродовж лютого низка держав почала активно підтримувати Україну озброєнням на тлі загрози російського нападу. Допомогу надали США, Велика Британія, Канада, Естонія, Литва та Польща. Вони, зокрема, постачали протитанкові ракетні комплекси і засоби протиповітряної оборони.

Європейські лідери робили й спроби дипломатично відвернути ескалацію. Зокрема, президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Олаф Шольц у лютому 2022 року проводили перемовини з Володимиром Путіним, намагаючись переконати його відмовитися від силового сценарію.

У Сполучених Штатах ще з 2021 року в адміністрації Джо Байдена відкрито говорили про ризик масштабного вторгнення Росії. Західні розвідки неодноразово попереджали про високу ймовірність наступу. Зокрема, прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон у лютому заявляв, що Москва може розпочати найбільшу з часів Другої світової війни військову операцію в Європі.

Ця війна принесла загрозу миру і безпеці європейського континенту. Вона увірвалася в життя кожної української родини й так чи інакше змінила долю кожного. Хтось воює на передовій, хтось волонтерить, хтось тримає економіку чи виховує дітей під звуки сирен — у кожного свій шлях крізь це випробування. Та попри різний досвід, багатьох єднає спільна мета: здобути перемогу, дати відсіч ворогу, вистояти й зберегти державну незалежність. 

Війна зробила українців сильнішими та ближчими одне до одного. Нас об’єднує пам’ять про полеглих, спільний біль утрат і усвідомлення відповідальності за майбутнє країни. 

Чи закінчиться війна у 2026 році

Україна веде переговори з Росією щодо завершення війни, проте російський диктатор Володимир Путін висуває жорсткі умови — він хоче забрати частину України.

17-18 лютого у Женеві відбулися тристоронні перемовини. Участь у них взяли українська, російська та американська делегації.

За словами президента Володимира Зеленського, зустрічі були конструктивними. Лишаються недопрацьованими питання щодо можливих компромісів і зустрічі лідерів.

Зі схожою заявою виступив і Білий дім. Там заявили, що Україні, США та РФ вдалося досягти значного прогресу.