Депортація українців з Німеччини — кому загрожує
Поділитися
Радник президента Олександр Камишін оголосив про запуск пілотного проєкту, спрямованого на повернення українців з Німеччини. Ці заяви спричинили хвилю дезінформації щодо майбутнього чоловіків у країнах Євросоюзу.
Про це повідомляє ТСН у середу, 1 січня.
Депортація українців з Німеччини
Українські чоловіки призовного віку, так само як і жінки та діти, мають право на тимчасовий захист у Німеччині на гуманітарних підставах відповідно до Директиви ЄС 2001/55/EC.
В країні українці перебувають під тимчасовим захистом відповідно до параграфа №24 "Про перебування іноземних громадян". Внаслідок заяв про депортацію чоловіки стали активніше звертатися до міграційних експертів.
"Чоловіки призовного віку, звісно, бояться, що якщо їхнє право на перебування є лише тимчасовим і його не буде продовжено, а після повернення вони можуть бути покарані як ухилянти від військової служби чи навіть потрапити до в'язниці", — заявив експерт організації захисту прав імміграції Pro Asyl Дірк Морлок.
За його словами, параграф №24 є надійним рішенням. Він наголосив, що право на перебування не може бути просто так відібране, і тим більше на вимогу України.
Однак, якщо розглядати інші варіанти захисту, то "притулок" є менш прийнятним варіантом. Зараз саме за цією схемою в Німеччині перебувають, наприклад, сирійці та афганці.
"У процедурі надання притулку спочатку є кількамісячна заборона на роботу. Також необхідно обов’язково проживати у притулку для біженців, чого не вимагається при тимчасовому захисті. Ба більше, шанси на успіх позитивного розгляду заяви є досить низькими", — каже експерт підтримки PRO ASYL Дірк Морлок.
Він також поділився інформацією про рішення Вищого адміністративного суду федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія, який повністю відхилив заяву українського чоловіка, що відмовився від військової служби.
Хоча це рішення не є обов'язковим для інших федеральних земель, воно має прецедентне значення, оскільки є рішенням вищого суду.
Згідно з даними Федерального відомства з міграції та біженців (BAMF), з 1 399 рішень щодо надання притулку українцям, лише 101 було позитивним, що становить 7%.
Через ці та інші фактори чоловікам з України, які підлягають військовій службі, доцільніше звернутися за тимчасовим захистом.
Причини, які можуть призвести до депортації
Юристка Stron Legal Services Мар’яна Гавришко зазначила, що країни ЄС дотримуються гуманітарного принципу "неповернення". Йдеться про те, що не можна депортувати біженців до країни, в якій триває війна.
Однак кожна країна ЄС має законні механізми депортації в певних випадках:
- грубе порушення закону;
- незаконний в’їзд;
- порушення правил перебування;
- адміністративні правопорушення.
У разі депортації іноземця його дані можуть бути внесені до Шенгенської Інформаційної Системи, що обмежить його права на в’їзд, транзит та перебування в країнах ЄС.
"Проте важливо зазначити, що для депортації іноземця мають бути вагомі причини, а рішення про це часто приймається судом. Це гарантує захист прав іноземців", — каже Гавришко.
Однак військовозобов'язані громадяни, які перебувають за кордоном понад три місяці, повинні стати на військовий облік у консульствах або посольствах України.
"Проте важливо розуміти, що це не означає автоматичну депортацію громадян країн Європейського Союзу. Посольства та консульства мають обов’язок сприяти поверненню військовозобов’язаних шляхом інформування, але не мають права вручати повістки або здійснювати депортацію", — наголосила юристка.
Адвокатка Марина Бекало зазначила, що Женевська конвенція забороняє висилку біженців, які законно перебувають у країнах, за винятком випадків, коли це необхідно з міркувань державної безпеки або громадського порядку. Конвенція також гарантує біженцям право на вільне пересування на рівні з громадянами цих країн.
"Отже, примусове висилання біженців є грубим порушенням норм Міжнародного гуманітарного права. А тому не йдеться про примус та посягання на свободи українських біженців, які отримали статус захисту після 24 лютого 2022 року. Що означає, що жодна країна ЄС або інші цивілізовані країни, які дотримуються міжнародних угод, не підуть шляхом порушення прав та свобод громадян", — підкреслила Бекало.
Громадяни, які отримали статус захисту в країнах приймання, вважаються такими, що законно перебувають на їх території. Внаслідок цього немає підстав для примусового висилання або скасування статусу захисту, поки в Україні діє воєнний стан.
"Що буде після 2026 року — ніхто не знає. І тому багато людей, не лише чоловіки призовного віку, але й їхні сім'ї, жінки, підлітки, які живуть у Німеччині, звісно, хочуть знати, яка у них перспектива", — каже Морлок.
Можливі сценарії наступного року:
- подовження тимчасового захисту;
- перехід на національні статуси;
- зміна статусу на постійний або інший.
Нагадаємо, 31 грудня канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що Берлін продовжуватиме підтримувати Україну в боротьбі проти російської агресії.
Також громадяни України можуть перебувати в Німеччині до 90 днів без статусу біженця, однак необхідно дотримуватися митних правил.
Читайте Новини.LIVE!
