День працівників радіо і телебачення — роль і герої сучасності

У неділю, 16 листопада, в Україні відзначають День працівників радіо, телебачення та зв’язку. Це професійне свято присвячене журналістам, ведучим, операторам, інженерам та всім, хто забезпечує роботу медіа і комунікаційної інфраструктури країни. 

Про це інформують Новини.LIVE.

День працівників радіо, телебачення та зв'язку — що відомо про свято

Щороку 16 листопада в Україні відзначають День працівників радіо, телебачення та зв’язку. Це професійне свято встановлене указом президента України № 667/94 від 11 листопада 1994 року.

Воно покликане вшанувати журналістів, ведучих, операторів, редакторів, інженерів та всіх фахівців телекомунікацій, інтернет-зв’язку та медіасфери. Свято підкреслює важливість інформаційного забезпечення суспільства та роботи, яка підтримує фундаментальне право людей на доступ до правдивої інформації.

Історія свята

Історія професійного дня працівників радіо та телебачення бере свій початок із 16 листопада 1924 року, коли в Харкові пролунала перша регулярна радіопередача українською мовою. У радянський час працівники медіа святкували свій день 7 травня, однак після здобуття незалежності України було встановлено нову національну дату свята — 16 листопада.

Українське радіо і телебачення розвивалися протягом багатьох десятиліть. Під час Другої світової війни радіомовлення продовжувалося навіть у складних умовах. У незалежній Україні медіа поступово інтегрувалися: у 2017 році Українське радіо та телебачення об’єдналися в суспільного мовника — Suspilne.

Значення свята 

День працівників радіо, телебачення та зв’язку — це не тільки привітання працівників медіа та інженерів телекомунікаційної сфери. Це подяка тим, хто щодня забезпечує суспільство інформацією, комунікаціями та зв’язком. Особливо важливо це в умовах криз та війни, коли медіа стають стратегічно важливими для країни. 

Працівники сфери зв’язку та телекомунікацій забезпечують не лише мовлення та передачу новин, а й роботу критичної інфраструктури, від якої залежить ефективність держави, безпека громадян та робота служб екстреного реагування. 

Загиблі працівники медіа та зв’язку під час війни 

Сфера медіа та зв’язку зазнала тяжких втрат із початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року. За верифікованими даними Національної спілки журналістів України (НСЖУ) та Міжнародної федерації журналістів (IFJ), станом на 13 листопада 2025 року, російські окупанти вбили щонайменше 138 медійників.

Серед загиблих: 

• 21 медійник та медійниця — під час виконання професійних обов’язків; 
• 10 медійників та медійниць — цивільні жертви, не під час виконання професійних функцій; 
• 107 представників та представниць медіа, які мобілізувалися для захисту України у лавах Сил оборони України. 

Ці втрати включають журналістів, телеоператорів, звукорежисерів та інших медійників, які висвітлювали бойові події або забезпечували мовлення на передовій. Серед відомих прикладів — французький відеожурналіст Арман Солдін, який загинув 9 травня 2023 року під час ракетного обстрілу поблизу Часового Яру. Кожна така смерть — велика втрата для українського інформаційного простору та нагадування про ціну свободи слова.

Отже, День працівників радіо, телебачення та зв’язку — це не лише свято професії, а й день пам’яті та поваги до тих, хто щодня забезпечує суспільство правдивою інформацією. Особливо важливо згадувати тих, кого забрала війна, адже їхня відвага стала невід’ємною частиною історії українських медіа.

Нагадаємо, що у жовтні цього року Президент України Володимир Зеленський розповів, скільки представників медіа вбили російські окупанти з 2022 року.

А в червні 2025 року у Києві облаштували перший Сквер памʼяті загиблих журналістів під час повномасштабної війни.