Зміни у правилах бронювання: Железняк розкрив деталі

Народний депутат України Ярослав Железняк розкрив деталі нових змін у бронюванні. Він зазначив, що уряд досі не ухвалив і не опублікував постанову, а частину спірних положень документа вже переглянули. Стало відомо, що після критики з боку парламентарів і підприємців вдалося домогтися кількох змін.

Про це він повідомив у своєму дописі, передає Новини.LIVE.

Які зміни до правил бронювання вже погодили

Відомо, що 16 жовтня народні депутати зареєстрували проєкт постанови №16160, яким запропонували переглянути рішення Кабінету Міністрів щодо бронювання працівників. Документ підписали 63 парламентарі з різних фракцій і депутатських груп.

За словами депутата Ярослава Железняка, після публічного обговорення у Верховній Раді та "непублічних" переговорів із прем’єр-міністром і міністром економіки уряд врахував частину зауважень парламентарів і представників бізнесу.

Зокрема, серед змін, про які повідомив Железняк:

• Відстрочка не виключатиме працівника з квоти бронювання. Батьки трьох дітей, залишатимуться в загальному ліміті бронювання.
• Нові правила передбачатимуть визначений порядок розгляду заявок і ухвалення рішень.
• Раніше наданий статус критично важливого підприємства збережеться. Компаніям не доведеться автоматично проходити процедуру повторного підтвердження критичності.
• Координаційний центр не ухвалюватиме остаточного рішення. Він оцінюватиме відповідність критеріям і надаватиме рекомендації, тоді як фінальне рішення залишатиметься за центральним органом виконавчої влади або профільним міністерством.
• Передбачатиметься механізм мовчазної згоди: якщо у визначений строк не надійдуть зауваження, статус підприємства вважатиметься погодженим.

Попри те, що уряд врахував частину зауважень парламентарів і бізнесу, у проєкті постанови залишається низка спірних положень. Зокрема, йдеться про створення координаційного центру, який може ускладнити процедуру отримання статусу критично важливого підприємства. Окремою проблемою є участь у роботі центру представників силових структур, депутат назвав це "поганим сигналом", а також можливе збільшення строків розгляду заявок.

"У центрі залишаються силовики. Поганий сигнал для бізнесу, особливо з огляду на те, скільки людей зараз "переховуються" від мобілізації у спецрезервах ГУР і СБУ. Нехай спочатку в себе наведуть порядок", — написав він.

Крім того, після перегляду критеріїв деякі підприємства можуть зобов’язати підтвердити відповідність новим вимогам, інакше вони ризикують втратити статус критично важливих.

"Процес отримання критичності стане довшим, тому що зʼявляється ось ця додаткова ланка з КорЦентром. Після перегляду критеріїв частині підприємств можуть виставити вимогу "підтягнутись або втратити статус"", — зазначив Железняк.

Чи змінять квоти на бронювання працівників

Одним із головних питань, щодо якого остаточного рішення ще немає —  квоти на бронювання військовозобов’язаних працівників. Железняк підтвердив зловживання бронюванням.

"100% для ОПК і менше для енергетики та комуналки. Уряд пояснює це зловживаннями: підрядник заброньований на 100%, а на Укренерго реально працюють 20 людей зі 100. Зловживання є, згоден. Але вирішувати їх треба точково, по конкретних підприємствах, а не відрубуванням голови всій галузі. Дискусія триває, ми її підняли на найвищий рівень", — зазначив нардеп.

Він наголосив, що уряд не відмовився від планів змінити порядок бронювання, попри повідомлення про можливе скасування постанови. Кабінет Міністрів планує завершити роботу над документом протягом цього тижня. 

"Цього тижня зміни фіналізують. Тобто постанова буде, з високою ймовірністю цього тижня і з перехідним періодом. Ми і далі вимагаємо прогнозованості: правила, строки і без ручника", — зазначив депутат.

Ми писали, що прем'єр-міністр України Сергій Корецький анонсував зміни у бронюванні працівників. Окремо він наголосив, що наразі кількість військовослужбовців та кількість заброньованих суттєво різниться.

Новини.LIVE інформували, що економічні центри виступили проти механізму змін в бронюванні. Повідомляється, що подібні зміни можуть негативно вплинути на український бізнес.