В Німеччині спрогнозували, скільки ще триватиме війна

В Німеччині спрогнозували, скільки ще триватиме війна
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. Фото: Moritz Frankenberg/dpa/picture alliance

Європа може зіткнутися з загрозами з боку Росії до кінця десятиліття, і країни ЄС повинні нарощувати свою оборонну промисловість, щоб бути готовими. Європейським країнам настав час адаптуватися до зміни геополітичного ландшафту.

Про це повідомляє Euractiv.

Читайте також:

Заклики Пісторіуса про посилення оборони Європи

Минулого місяця міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус представив нові керівні принципи оборони, встановивши мету для Бундесверу стати "готовим до війни", а для Німеччини взяти на себе роль військового лідера як "найбільшої та найбільш густонаселеної економіки" в Європі.

Тим часом президент Росії Володимир Путін на вихідних продовжив свої погрози проти Фінляндії через те, що вона приєдналася до НАТО на початку цього року. Однак відкинув прогнози США про те, що Москва буде націлюватися на країни НАТО.

"Погрози Путіна щодо країн Балтії, Грузії та Молдови потрібно сприймати дуже серйозно. Це не просто брязкання зброєю. Ми можемо зіткнутися з небезпекою до кінця цього десятиліття", — сказав Пісторіус.

Він додав, що європейським країнам настав час адаптуватися до зміни геополітичного ландшафту, особливо тому, що Сполучені Штати можуть зменшити свою участь на континенті.

"Потрібен час, щоб оборонна промисловість наростила свої потужності. Зараз у нас є приблизно п’ять-вісім років, щоб надолужити — і щодо збройних сил, і промисловості, і суспільства", — закликав міністр оборони.

Відновлення збройних сил Німеччини

Після вторгнення Росії в Україну уряд Німеччини активізував зусилля з відновлення своїх збройних сил, використовуючи також спеціальний фонд у розмірі 100 мільярдів євро, створений урядом після нападу.

У той час як керівні принципи оборони від 2023 року описують роль ЄС у питаннях оборони переважно як "доповнення" до оборонних можливостей НАТО "через економічні, гуманітарні та фінансові заходи", Пісторіус побачив можливість посилити координацію через Веймарський трикутник, неформальний форум, що складається з Німеччини, Польщі та Франції.

"Ми дуже зацікавлені в додаванні військового компоненту до Веймарського трикутника", — сказав Пісторіус,

Він додав, що запросив новопризначеного польського прем’єр-міністра Дональда Туска до Берліна та сподівається якомога швидше поїхати до Польщі в наступному році.

Попередня обіцянка уряду відродити форум і сприяти тіснішим зв’язкам з Польщею залишилася невиконаною під час уряду попередника Туска.

Повернення Трампа може стати загрозою для захисту ЄС

Аналітик із зовнішньої політики та оборони в правоцентристському Центрі європейських досліджень Йонела Марія Чолан сказала, що після війни Росії в Україні європейська архітектура безпеки зазнала краху і "тепер ми стикаємося з авторитарним режимом. Режим, який прагне кинути виклик самому існуванню ЄС".

"Загроза Росії виходить за межі її східного сусідства, оскільки вона прагне перекроїти європейські кордони силою, поглинути Україну та домінувати в Центральній та Східній Європі. Ця агресивна позиція нагадує імперські амбіції 19 століття", — додала аналітик.

Аналітик підрахувала, що ізоляціоністські настрої в США, можуть ще більше погіршити трансатлантичні відносини, якщо Дональд Трамп стане наступним президентом США.

"За такого сценарію ми можемо очікувати меншої відданості США підтримці України та потреби, що зростає, європейців діяти разом і стати справжнім постачальником безпеки для європейського континенту та проти російської загрози", — вказала Чолан.

Вона наголосила на необхідності стратегічної автономії ЄС у сфері оборони, але підкреслила, що європейці повинні усунути прогалини у військовому потенціалі в НАТО та ЄС.

"Концепція стратегічної автономії ЄС — це не виклик Сполученим Штатам чи НАТО, а спроба разом зміцнити обороноздатність Європи. Якщо говорити конкретно, стратегічна автономія ЄС у сфері безпеки та оборони також означає зміцнення європейської опори НАТО", — наголосила Чолан.

Нові російські загрози проти Фінляндії

Водночас в інтерв’ю державному телеканалу "Росія 1" Путін попередив, що Фінляндія "затягнула" Захід у НАТО, що створює проблеми для Москви.

"Захід забрав Фінляндію і затягнули її в НАТО! Чому у нас були якісь суперечки з Фінляндією? Всі суперечки, в тому числі територіального характеру в середині 20 століття давно завершені. Проблем не було, а зараз будуть, тому що ми зараз створимо там Ленінградський військовий округ і обов'язково зосередимо там військові частини", — сказав Путін.

Путін назвав "безглуздими" зауваження, які нещодавно зробив президент США Джо Байден, який сказав, якщо Путін захопить Україну, він не зупиниться на досягнутому. Байден додав, що "тут важливо бачити довгострокову перспективу".

"Якщо Путін продовжить наступ, а потім атакує союзника НАТО, як члени НАТО ми взяли на себе зобов’язання захищати кожен дюйм території НАТО", — сказав Байден.

Для Путіна Росія не має геополітичного інтересу вступати в конфлікт з НАТО.

"З ними немає бажання псувати відносини, ми зацікавлені в тому, щоб відносини розвивалися", — наголосив Путін.

Нагадаємо, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус закликав Європу готуватися до нових військових загроз. За його словами, наразі є 5–8 років, щоб "надолужити згаяне" в галузі оборони.

Додамо, протягом останніх 20 років російський лідер Володимир Путін наполягає на реформуванні НАТО, пропонуючи зміни, які могли б призвести до його ослаблення та розвалу альянсу. Путін стверджував, що Росія не має територіальних розбіжностей з державами-членами НАТО, проте ця заява приховує його довгострокову стратегію послаблення західної єдності та спонукання НАТО відмовитися від своїх ключових доктрин.

Джо Байден Європейський союз Німеччина війна володимир путін Україна Європа Борис Пісторіус Росія