Спроможність України протидіяти мінній загрозі вища, ніж в інших країн

В Україні значні території потенційно небезпечні через наслідки війни, однак спроможність держави реагувати на мінну загрозу значно вища, ніж в інших країнах світу. Йдеться не лише про заміновані території, а про значно ширший масштаб забруднення, пов’язаний із сучасним характером бойових дій.

Про це заявив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України, ветеран Ігор Безкаравайний в інтерв’ю журналістці Новини.LIVE Діані Лановець.

В Україні говорять про 174 тисячі квадратних кілометрів

Ігор Безкаравайний поділився з журналісткою Діаною Лановець, що базовою цифрою, від якої почали оцінювати масштаб проблеми, є 174 тисячі квадратних кілометрів території України, яка зазнала впливу війни. Водночас він наголосив, що йдеться не лише про протипіхотні міни. До цієї проблеми, за його словами,  належать території, де тривали безпосередні бойові дії, а також ділянки, які перебувають під активною лінією фронту або зазнали артилерійських та реактивних обстрілів.

Він зазначив, що потенційно небезпечних територій в Україні може бути більше, ніж охоплює базова оцінка. Зокрема, держава планує враховувати території, де приземлялися ударні безпілотники після роботи української протиповітряної оборони або засобів радіоелектронної боротьби. 

"Ми не говоримо про території, на які прилітали балістичні або крилаті ракети, тому що це більше вимір оперативного реагування. Туди приїжджає ДСНС, робить свою роботу, або Нацпол робить свою роботу і ліквідує цю небезпеку. Але ми говоримо саме там, де була війна-війна, в класичному розумінні, в розумінні війни 2022 року", — додав він.

Підходи до гуманітарного розмінування мають змінюватися

Заступник міністра наголосив, що характер сучасної війни змінився, а разом із ним мають трансформуватися підходи до реагування та повоєнного відновлення. Гуманітарне розмінування за міжнародними стандартами зазвичай починається після завершення війни. Однак в Україні бойові дії тривають, водночас роботи з гуманітарного розмінування вже проводяться.

"Війна ще не закінчилась, але це не означає, що ми не повинні робити гуманітарне розмінування", — зазначив Безкаравайний.

Він додав, що через український досвід уже виникає необхідність переглядати базові принципи міжнародних стандартів. Оцінювати проблему необхідно комплексно, враховуючи всю територію України.

"Якщо ми скажемо, що проблема України в гуманітарному розмінуванні — це умовні 80 тисяч квадратних кілометрів, це означає, що ми відмовились від іншої частини", — сказав він.

Новини.LIVE писали, що в цьому ж інтерв'ю Ігор Безкаравайний повідомив — мінна ситуація в Україні залишається складною, а поблизу лінії фронту рівень забруднення на окремих територіях нині вищий, ніж у 2022–2023 роках. Відповідні технології розмінування суттєво не змінювалися протягом 20–30 років.

Ми інформували, що він наголосив — в Україні близько 174 тис. кв. км територій зазнали впливу бойових дій і потенційно можуть становити небезпеку. Водночас ця площа не є повністю замінованою: йдеться про ділянки, де відбувалися бойові дії та які потребують обстеження для визначення рівня забруднення.