Рішення, що змінило хід історії України: 30 років без ядерної зброї

30 років тому, 2 червня 1996 року, Україна офіційно завершила процес ядерного роззброєння та втратила статус ядерної держави, успадкований після розпаду СРСР. Відмова від третього у світі за потужністю ядерного арсеналу стала одним із найвизначальніших і найдоленосніших рішень в історії незалежної України, що суттєво вплинуло на її подальший розвиток та місце у світовій політиці.

Про це повідомляє Новини.LIVE, посилаючись на The Nuclear Threat Initiative,  та заяви президента України Зеленського.

Наскільки потужним був ядерний арсенал України

За даними експертів, після здобуття незалежності Україна успадкувала один із найбільших ядерних арсеналів у світі. На її території перебувало близько 1 900 стратегічних ядерних боєголовок і від 2 650 до 4 200 тактичних ядерних боєзарядів. Крім того, Україна мала 176 міжконтинентальних ракетних комплексів — 130 ракет типу SS-19 (УР-100Н) та 46 RT-23 (SS-24), а також близько 44 стратегічних бомбардувальників.

Попри розміщення ядерного арсеналу на території України, контроль над більшістю боєголовок і систем запуску залишався в руках централізованого радянського, а згодом російського командування. Україна успадкувала саму зброю та необхідний персонал для її обслуговування, однак не мала доступу до механізмів її застосування. Саме цей фактор став одним із ключових під час переговорів щодо виведення ядерної зброї з української території.

16 листопада 1994 року Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1968 року. У результаті цих домовленостей було закріплено, що Україна відмовляється від ядерної спадщини СРСР і бере курс на повну ліквідацію ядерного арсеналу, використовуючи атомну енергію виключно в мирних цілях. Натомість провідні ядерні держави мали надати Україні гарантії безпеки та запевнити у відсутності загроз суверенітету чи територіальній цілісності.

2 червня 1996 року Україна офіційно втратила ядерний статус.

Після анексії Криму та початку війни на Донбасі у 2014 році Україна неодноразово звинувачувала Росію у порушенні міжнародних домовленостей. Водночас у Києві лунала критика і на адресу інших держав-підписантів щодо виконання ними своїх зобов’язань.

Зеленський назвав відмову від ядерної зброї великою помилкою

Президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що рішення про відмову від ядерного арсеналу було помилкою з точки зору гарантій безпеки, які отримала держава в обмін на роззброєння.

За словами глави держави, Україна, погоджуючись відмовитися від третього за величиною ядерного потенціалу у світі, мала отримати значно вагоміші гарантії безпеки. Зокрема, на його переконання, справедливою компенсацією могло б стати членство в НАТО або інший дієвий механізм колективного захисту.

"Що ми отримали? Нічого. Це була нечесна гра і велика помилка", — наголосив Зеленський.

Президент також зазначив, що відповідальність за це лежить не лише на українській стороні, а й на державах-підписантах Будапештського меморандуму, які, будучи ядерними державами, мали забезпечити реальні механізми захисту України після її відмови від ядерної зброї.

  За його словами, деякі зі стратегічних бомбардувальників, які Україна передала Росії, згодом використовувалися проти самої України під час війни.

Крім того, в інтерв’ю Le Monde Зеленський наголосив, що гарантії безпеки від Заходу для України повинні бути максимально надійними та можуть передбачати навіть надання ядерної зброї.

Новини.LIVE інформували, що у ніч проти 24 травня російські війська під час масованого удару застосували ракету, яка не була оснащена ядерною бойовою частиною. Таким чином Росія, ймовірно, намагається чинити психологічний тиск і залякати як українців, так і міжнародну спільноту.

Новини.LIVE також повідомляли, що Міністерство оборони Росії залучило стратегічну авіацію, військово-морські сили та понад 200 ракетних пускових установок для перевірки боєготовності ядерного потенціалу. Окрім тренувальних запусків балістичних і крилатих ракет, російське командування також відпрацьовує процедури використання ядерної зброї, частину якої раніше було розміщено на території Білорусі.