Річниця бомбардування Хіросіми: що відбулося після першого в історії ядерного удару

У четвер, 6 серпня, минає 81 рік від атомного бомбардування японського міста Хіросіма — першого в історії бойового застосування ядерної зброї. За лічені секунди місто було майже повністю знищене, а десятки тисяч людей загинули або отримали смертельні дози радіації. Ця трагедія назавжди змінила хід Другої світової війни та стала одним із найпохмуріших символів людської історії.

Новини.LIVE розповідають, що сталося 6 серпня 1945 року, чому США застосували ядерну зброю та як це вплинуло на історію людства.

Чому США застосували атомну бомбу

До літа 1945 року Друга світова війна в Європі вже завершилася капітуляцією нацистської Німеччини. Водночас бойові дії в Тихому океані тривали, а Японська імперія відмовлялася беззастережно капітулювати.

У США побоювалися, що повномасштабне вторгнення на японські острови призведе до сотень тисяч жертв серед американських військових і ще більших втрат серед японського населення. Саме тому президент Гаррі Трумен схвалив використання нової зброї, створеної в межах секретного "Мангеттенського проєкту".

Атомний удар по Хіросімі

Вранці 6 серпня 1945 року американський стратегічний бомбардувальник B-29 Enola Gay вилетів з острова Тініан у Тихому океані. Його командиром був полковник Пол Тіббетс. О 8:15 за місцевим часом літак скинув уранову атомну бомбу Little Boy, яка вибухнула приблизно за 600 метрів над центром Хіросіми.

Потужність вибуху становила близько 15 кілотонн у тротиловому еквіваленті. Температура в епіцентрі сягала кількох тисяч градусів, а ударна хвиля миттєво зруйнувала майже все в радіусі кількох кілометрів.

Масштаби трагедії

За різними оцінками, одразу після вибуху загинули від 70 до 80 тисяч людей. До кінця 1945 року кількість жертв зросла приблизно до 140 тисяч через опіки, травми та променеву хворобу.

Наступними роками тисячі людей помирали від наслідків радіаційного опромінення. Значно зросла кількість випадків лейкемії, онкологічних захворювань і вроджених патологій у дітей.

Близько 70% будівель міста були повністю знищені, а ще десятки тисяч — пошкоджені.

Нагасакі та завершення війни

Через три дні — 9 серпня 1945 року — США застосували другу атомну бомбу Fat Man проти міста Нагасакі. Основною ціллю була Кокура, а Нагасакі — запасною. Проте через хмарність, дим від попередніх бомбардувань і погану видимість екіпаж тричі намагався вийти на ціль над Кокурою, але безуспішно. Через нестачу пального літак попрямував до запасної цілі — Нагасакі, де погодні умови дозволили скинути бомбу Fat Man. Того ж дня Радянський Союз розпочав наступ проти Японії в Маньчжурії.

15 серпня імператор Хірохіто вперше звернувся до японців по радіо та оголосив про прийняття умов капітуляції. Офіційний акт про капітуляцію було підписано 2 вересня 1945 року на борту американського лінкора USS Missouri. Цей день вважається завершенням Другої світової війни.

Хіросіма сьогодні

Після війни місто було практично повністю відбудоване. Сьогодні Хіросіма є сучасним мегаполісом із населенням понад мільйон людей.

У центрі міста розташований Меморіальний парк миру та всесвітньо відомий Купол Ґембаку — єдина велика споруда, що частково вціліла поблизу епіцентру вибуху. Вона внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Щороку 6 серпня о 8:15 у Хіросімі проходить церемонія пам'яті. У цей момент місто завмирає в хвилині мовчання, дзвонять Дзвони миру, а тисячі людей запускають на воду паперові ліхтарики на згадку про жертв трагедії.

Бомбардування Хіросіми та Нагасакі залишаються єдиними випадками бойового застосування ядерної зброї в історії людства. Водночас саме після цих подій розпочалася ядерна гонка між великими державами, яка визначила міжнародну політику другої половини ХХ століття. 

Нагадаємо, Україна понад 30 років тому ухвалила рішення відмовитися від ядерної зброї, успадкованої після розпаду СРСР, ставши першою державою, яка добровільно ліквідувала такий великий арсенал. В обмін країна отримала гарантії безпеки, закріплені у Будапештському меморандумі, однак після російської агресії їхня ефективність неодноразово ставилася під сумнів. Це рішення й досі залишається одним із найважливіших і найбільш дискусійних у новітній історії України.

Нещодавно МЗС Росії заявило, що Україна нібито має намір отримати ядерну зброю, використавши це як один із пропагандистських аргументів. В Україні наголосили, що держава залишається учасницею Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та виконує свої міжнародні зобов'язання. Подібні заяви Кремля українська сторона назвала безпідставними та такими, що мають на меті інформаційний тиск.