Революція Гідності: як мирний протест став боротьбою за майбутнє країни
Щороку 21 листопада в Україні вшановують учасників Революції Гідності, яка стала одним із найважливіших переломних моментів новітньої історії держави. Масові протести розпочалися після відмови тодішньої влади на чолі з Віктором Януковичем від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, але згодом переросли у масштабний спротив політичному свавіллю та насильству. Протистояння тривало 94 дні й завершилося втечею президента, однак коштувало Україні життів десятків протестувальників.
Новини.LIVE розповідають, як почалася Революція Гідності, чому українці вийшли на Майдан, які події стали переломними та чим завершився 94-денний протест.
Початок Революції Гідності
Початком Революції Гідності вважають 21 листопада 2013 року. Того дня Кабінет міністрів України ухвалив розпорядження про призупинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
Рішення уряду викликало обурення серед прихильників європейської інтеграції. Увечері того ж дня на Майдані Незалежності в Києві почали збиратися громадяни, які вимагали продовжити європейський курс України.
Спочатку акції мали мирний характер. До протестів долучалися студенти, громадські активісти, журналісти та звичайні містяни. Уже 24 листопада на центральній площі столиці зібралися понад 100 тисяч людей.
Остаточно ситуація загострилася після Вільнюського саміту Східного партнерства 28–29 листопада. Тоді Янукович не підписав Угоду про асоціацію з ЄС, попри очікування учасників протесту.
Побиття студентів змінило характер протестів
Однією з найтрагічніших подій початкового етапу Майдану став силовий розгін протестувальників у ніч проти 30 листопада 2013 року.
Близько четвертої години ранку бійці спецпідрозділу "Беркут" атакували людей, які залишалися на Майдані Незалежності. Серед постраждалих було багато студентів. Силовики застосували фізичну силу, а частина протестувальників намагалася врятуватися втечею.
Побиття мирних демонстрантів спричинило нову хвилю обурення. Наступного дня, 1 грудня, у Києві відбувся масштабний марш, у якому, за різними оцінками, взяли участь від 500 тисяч до мільйона людей.
Відтоді вимоги учасників Майдану вийшли за межі європейської інтеграції. Люди вимагали покарати винних у побитті демонстрантів, відставки уряду, припинення політичних репресій і дотримання прав громадян.
Протести поширилися на інші міста України. У Києві учасники акцій облаштували наметове містечко, організували чергування, медичну допомогу та постачання необхідних речей.
Від мирних акцій до силового протистояння
У січні 2014 року конфлікт між протестувальниками та владою перейшов у нову фазу. 16 січня Верховна Рада ухвалила низку законів, які суттєво обмежували права громадян і свободу протесту. Через їхній зміст документи отримали назву "диктаторські закони".
19 січня на вулиці Грушевського в Києві розпочалися масштабні зіткнення між учасниками протестів і правоохоронцями. Протистояння супроводжувалося використанням спецзасобів, вибухівками та підпалами.
У наступні дні з'явилися перші загиблі протестувальники. Ситуація залишалася напруженою, попри спроби політичних переговорів і домовленостей щодо деескалації.
У лютому протистояння знову загострилося. 18 лютого в центрі Києва відбулися масові сутички, силовики розпочали штурм Майдану, а внаслідок пожежі було знищено Будинок профспілок, який використовувався як штаб протестувальників.
Найтрагічнішими стали 18–20 лютого 2014 року. У ці дні силовики застосовували вогнепальну зброю проти учасників протесту. На вулиці Інститутській та в інших місцях центру столиці загинули десятки людей. За даними Українського інституту національної пам'яті, лише під час найтрагічніших днів Революції снайпери вбили понад 70 протестувальників.
Загиблих учасників протесту згодом назвали Героями Небесної Сотні. Загалом до Небесної Сотні зараховують 107 загиблих учасників Революції Гідності та людей, які віддали життя за Україну під час подальших подій початку російської агресії.
Чим завершилася Революція Гідності
У ніч на 22 лютого 2014 року Віктор Янукович залишив Київ, а згодом — територію України. Того ж дня Верховна Рада ухвалила постанову про самоусунення президента від виконання конституційних повноважень і призначила дострокові президентські вибори.
Згодом Україна повернулася до курсу на європейську інтеграцію. У червні 2014 року було підписано економічну частину Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, а згодом документ повністю набув чинності.
Коли встановили День Гідності та Свободи
Пам'ятну дату 21 листопада офіційно запровадили у 2014 році. 13 листопада тодішній президент Петро Порошенко підписав указ №872/2014 "Про День Гідності та Свободи".
Метою його встановлення стало вшанування мужності й патріотизму громадян, які під час Революції Гідності захищали демократичні цінності, права та свободи людини, національні інтереси й європейський вибір України.
Відтоді 21 листопада щороку проводять пам'ятні заходи, присвячені учасникам Майдану та загиблим Героям Небесної Сотні.
Як писали Новини.LIVE, нещодавно очільник ОП Кирило Буданов заявив, що Росія намагається завдати максимальної шкоди українській інфраструктурі, щоб знову спровокувати вуличні протести в Україні. За його словами, таким чином Москва хоче посилити тиск на українську владу та підштовхнути Київ до поступок.
Зокрема, у Києві 4 листопада люди виходили на проїжджу частину та перекривали дорогу. Причиною протесту стала тривала відсутність електроенергії в будинках. На це відреагував президент Володимир Зеленський.