Розмінування відстає від війни: технології не змінювалися 30 років

Ситуація із замінуванням територій України залишається складною, а на окремих ділянках поблизу лінії фронту є значно гіршою, ніж у 2022–2023 роках. Це пов’язано зі зміною характеру та інтенсивності бойових дій, а також із новими технологіями війни, до яких підходи до розмінування ще не адаптовані. Повідомляється, що ці технології не змінювались 20-30 років.

Про це в інтерв'ю журналістці Новини.LIVE Діані Лановець розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України, ветеран Ігор Безкаравайний.

Яка ситуація з розмінуванням в Україні

Ігор Безкаравайний повідомив у інтерв'ю, що оцінка ситуації залежить від того, на які території звертати увагу. На деокупованих територіях, які були звільнені протягом 2022 року, ситуація поступово змінюється. Водночас значно складнішою залишається ситуація у 20-кілометровій зоні до лінії фронту, де гуманітарне розмінування наразі не проводиться.

"Раніше було гірше, зараз трошки легше, але все залежить від того, з якого кута ми споглядаємо на проблему", — зазначив Безкаравайний.

У зоні, де наразі тривають бойові дії, ситуація значно складніша, ніж була у 2022–2023 роках. Однією з причин посадовець називає зміну характеру війни.

Технології війни змінюються швидше за розмінування

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України наголосив, що змінилися характер та інтенсивність бойових дій, а також технології, які використовуються під час війни. Водночас технології розмінування, за його словами, не встигли відповідно змінитися. У результаті сьогодні фахівці розміновують забруднення, яке виникло ще у 2022 році, використовуючи підходи та стандарти, сформовані 20–30 років тому.

"Зараз ми розміновуємо те, що було забруднено в 2022 році, за підходами і стандартами, які були сформовані 20–30 років тому", — сказав Безкаравайний.

"Найскладніша ситуація може бути попереду"

Заступник міністра зазначив, що після завершення бойових дій, Україні доведеться вирішувати масштабне завдання з очищення та відновлення території. Адже наразі залишається багато питань щодо того, як працювати з наслідками сучасних бойових дій.

Серед них — забруднення, пов’язані з використанням оптоволокна, наслідки для ґрунту та безпеки харчових продуктів, а також велика кількість батарейок, пластику та дрібних фрагментів, які залишаються після вибухів.

Ігор Безкаравайний наголосив, що для багатьох із цих проблем наразі немає готових відповідей та чіткого розуміння, як саме з ними працювати. Тому що існують загальні бачення та концепції, однак подібного досвіду у світі практично немає.

"Такий досвід унікальний у світі і саме ми будемо писати книгу по цьому", — зазначив заступник міністра.

Новини.LIVE писали, що розслідувачка Діана Лановець виявила суттєву проблему: міжнародна допомога на 1,13 мільярда гривень не відображена у державній звітності. Через це наразі неможливо оцінити ефективність використання цих коштів, а реальні обсяги фінансування сфери розмінування також залишаються невідомими.

Новини.LIVE інформували, що стало відомо —  після деокупації Херсонщини місцеві фермери були змушені самостійно розміновувати свої поля, оскільки не могли роками чекати на проведення офіційних робіт. Аграрії власними силами прибирали небезпечні предмети та продовжували посівну, щоб виконувати зобов’язання перед пайовиками й постачальниками.