Путін боїться державного перевороту: таємний звіт розвідки ЄС

Засекречений звіт розвідки однієї з країн ЄС розкрив масштаби паніки у вищих ешелонах російської влади: Володимир Путін місяцями переховується у бункерах на Кубані через страх державного перевороту та замахів із використанням дронів. На тлі нездорової параної очільника Кремля російські спецслужби запровадили тотальний контроль за його оточенням, а між керівниками силових відомств спалахнула відкрита ворожнеча через вбивства високопосадовців.

Про це повідомляє "Важные истории", які отримали у розпорядженні звіт розвідки від ЄС, передає Новини.LIVE.

Путін ховається в бункерах через панічний страх змови еліт та атак дронів

Видання "Важные истории" опублікувало зміст таємного звіту розвідки однієї з держав Європейського Союзу, переданий урядовцем європейської країни. Документ описує, як у Кремлі виник критичний рівень тривожності з березня 2026 року.

Згідно з даними спецслужб, Володимир Путін заляканий через можливий заколот чи замах на власне життя, зокрема з використанням безпілотників, до якого можуть бути причетні представники політичної еліти РФ. Через страх витоку інформації та фізичного знищення Федеральна служба охорони (ФСО) кардинально змінила систему безпеки президента.

Заходи обережності досягли тотального рівня. Наприклад, за даними розвідки, Путін припинив візити до своїх традиційних резиденцій у Підмосков'ї та на Валдаї, а також скасував інспекції військових об'єктів, які регулярно відвідував ще у 2025 році.

Натомість із початком війни він тижнями не залишає модернізовані бункери в Краснодарському краї, поки російське телебачення транслює заздалегідь заготовлені відеоролики. В адміністрації російського диктатора запроваджено подвійний фільтр безпеки з повним особистим оглядом, а в окремих районах Москви ФСО регулярно глушить комунікаційні мережі.

Вздовж Москви-ріки постійно чергують кінологи та спецпідрозділи, готові збивати дрони. Жорсткі обмеження торкнулися й персоналу: кухарям, охоронцям та фотографам заборонили користуватися смартфонами з інтернетом і громадським транспортом, змусивши їздити лише на авто ФСО, а в їхніх домівках встановили камери стеження. Крім того, на підставі таємного указу спецслужба тепер контролює та погоджує будь-які медійні анонси за участю Путіна.

Російські спецслужби почали "гризтися" між собою

Окремою причиною виникнення такої напруги в Росії стала вразливість армійського командування, що спровокувало відкритий конфлікт між силовиками. Детонатором послугувало вбивство генерал-лейтенанта Фаніля Сарварова в Москві 22 грудня 2025 року. Начальник Генштабу Валерій Герасимов вимагав скликати повноцінну раду безпеки, але Путін обмежився закритою нарадою 25 грудня 2025 року, буквально наступного дня після чергової атаки на тому ж місці.

Під час зустрічі Герасимов жорстко розкритикував спецслужби, заявивши, що їхня неспроможність захистити офіцерів у тилу сіє паніку та дезорганізацію у збройних силах. У відповідь директор ФСБ Олександр Бортников звинуватив Міноборони у відсутності власної профільної служби безпеки, наголосивши, що системно попереджати такі напади неможливо.

Своєю чергою очільник Росгвардії Віктор Золотов заявив, що не витрачатиме свої ресурси на охорону військових, і спробував дати Герасимову поради з оперативної безпеки, чим остаточно розлютив керівника Генштабу. 

Путін провів окрему зустріч з директором ФСО Дмитром Кочневим, після якої мандат відомства суттєво розширили. До цього моменту елітну державну охорону мав лише сам начальник Генштабу, але тепер до переліку включили ще десятьох генералів. Безпеку від ФСО здобули заступники керівника Генштабу Микола Богдановський, Олексій Кім та Сергій Істраков. Також під захист взяли очільника Головного оперативного управління Сергія Рудського та його першого заступника Віктора Позніхіра. До списку потрапили керівник Національного центру управління обороною Станіслав Гаджімагомедов, начальник Головного розвідувального управління Ігор Костюков і керівник Військової академії Володимир Зарудницький. Завершують перелік посилено охоронюваних осіб генерал-полковники Олександр Чайко та Михайло Мізінцев.

Сергія Шойгу вважають в Кремлі загрозою 

Ще одним тривожним сигналом для російських еліт стала ситуація довкола Сергія Шойгу, який з травня 2024 року обіймає посаду секретаря Радбезу РФ. Європейська розвідка вказує, що Кремль вважає його потенційним ініціатором державного перевороту та фактором дестабілізації. Арешт 5 березня 2026 року Руслана Цалікова, який був першим заступником Шойгу, як зазначають журналісти, має знак. Це фактично "показове скасування" будь-яких неформальних гарантій недоторканності. Аналітики вважають, що цей крок критично послабив позиції колишнього міністра оборони і значно збільшив шанси на те, що він сам найближчим часом стане фігурантом кримінальної справи.

      Журналісти частково змогли незалежно підтвердити дані іноземної розвідки. Колишній офіцер ФСБ ще місяць тому повідомив їм, що саме ФСО несе відповідальність за відключення інтернету в російській столиці. А чинний працівник ФСБ розповів, що спецслужбі стало вкрай важко отримувати дозволи на прослуховування у звичайних кримінальних справах, оскільки всі технічні ресурси кинули на контроль за урядовцями. Про найвищий ступінь параної очільника Кремля свідчить і той факт, що цьогоріч жоден депутат Державної думи не був запрошений на військовий парад на Красній площі.

Новини.LIVE раніше повідомляли, що глава МЗС України Андрій Сибіга повідомляв про втрату союзників в Кремлі. Зокрема, партнери Росії втратили довіру до Путіна і окремо були змушені переформувати політику для захисту своїх інтересів.

Окремо про потенціал Росії та плани Кремля говорив в ексклюзивному інтерв'ю Новини.LIVE радник ОПУ Михайло Подоляк. Він зауважив, що росіянам не хочуть оголошувати загальну мобілізацію, а напруга щодо стану економіки лише зростає.