Придністровське питання — чому Молдова не хоче повертати регіон силою

Протягом останніх років питання Придністров'я повернулося до експертних дискусій. Молдова готова повернути регіон лише мирним шляхом без застосування сили.

Про це віцепрем’єр з питань реінтеграції в уряді Молдови Олег Серебрян і співробітник Бюро з питань політики реінтеграції Дан Ніку підготували статтю, яку опублікувала "Європейська правда".

Придністровське питання

У складі Молдавської РСР територія Придністров'я не мала визначеного статусу, а її ідентичність протягом століть постійно змінювалася.

У 1940 році радянська влада утворила Молдавську РСР і приєднала до неї територію лівого берега Дністра, де переважало румуномовне населення. З того часу п'ять районів республіки, що знаходились на лівому березі Дністра, стали її частиною без будь-якого окремого статусу.

Після 34 років відсутності контролю Кишинева над Придністров'ям, соціальні зв’язки між двома берегами Дністра залишаються сильними. Люди з обох сторін не сприймають одне одного як загрозу.

З близько 350 тисяч мешканців Придністров'я понад 90% мають громадянство Молдови, і багато з них отримують соціальну допомогу від центрального уряду.

"Та головний висновок з історії та сучасного стану цієї землі — це те, що лівобережжя Дністра лишається частиною нашої країни. Це єдиний можливий шлях, і ми маємо докласти усіх зусиль для мирної реінтеграції регіону", — йдеться у статті.

Після 1992 року Кишинів розпочав діалог з невизнаними структурами Тирасполя за посередництва ОБСЄ.

Серебрян та Ніку зазначили, що підтримували ці формати протягом багатьох років. І хоча після початку російської військової агресії зустрічі "5+2" стали неможливими, та робочі групи і формат "1+1" збираються регулярно. Вони вважають, що мирне врегулювання конфлікту неможливе без діалогу.

За їхніми словами, відданість шляху мирної реінтеграції приносить результати.

"Нам вдалося залучити лівобережжя Дністра до переговорів з ЄС щодо Угоди про асоціацію. Придністровський регіон разом з рештою території країни увійшов до зони вільної торгівлі з Євросоюзом. Тож сьогодні понад дві третини торговельних операцій лівобережжя Дністра йдуть до ЄС", — йдеться у статті.

Скасування візового режиму з ЄС та інші кроки сприяли значному збільшенню кількості мешканців Придністров’я, які подали заявки на отримання молдовських паспортів і стали громадянами країни. Більшість підприємств регіону зареєструвалися в органах влади Молдови, що легалізувало їхню діяльність, зокрема в сфері експорту.

Прагнення зберегти внутрішньополітичну стабільність у Молдові

Ще однією важливою причиною, чому Кишинів віддає перевагу мирній реінтеграції, є прагнення зберегти внутрішньополітичну стабільність у країні.

Проросійські політичні партії та впливові групи намагаються дестабілізувати ситуацію, поширюючи проросійські наративи та дезінформацію про нібито плани молдовської влади щодо нападу на Придністров'я.

При цьому молдовська влада закріпила мирний курс як основну стратегію в законодавстві.

"Багато надій на успішну реінтеграцію пов’язано з євроінтеграцією. Республіка Молдова 2022 року одночасно з Україною стала кандидатом, а у 2024 році розпочала офіційні вступні переговори. За нашими оцінками, підвищення рівня життя на правому березі Дністра може стати каталізатором подальшої інтеграції лівобережжя", — йдеться у статті.

Попереду — зміцнення енергетичної незалежності. На правому березі Дністра вже припинили споживання газу від "Газпрому". Введення ринкових цін допоможе розірвати порочне коло, яке тираспольські структури використовують для фінансування режиму, що тримає країну в розділі.

У комплексі з іншими ініціативами Кишинів активно модернізує і зміцнює сили безпеки та оборони.

Нагадаємо, поліція Молдови провела обшуки у будинках лідерів групи, пов'язаної з Іланом Шором, в рамках розслідування про втручання у президентські вибори 20 жовтня. 

Також у Молдові під час спецоперації затримали ідеолога російської збройної агресії проти України Дмитра Чистіліна, який активно сприяв анексії Криму та окупації Донбасу.