Посол розвінчав міфи про масову агресію до українців у Польщі

Інформація про масову агресію проти біженців у Польщі не відповідає дійсності, тож вагомих причин для виїзду з країни не існує. Дипломат Василь Бондар пояснив причини частих конфліктів та розвіяв міфи політиків, які спекулюють на темі злочинності українців.

Про це Василь Бондар висловився в інтерв'ю для "РБК-Україна", передає Новини.LIVE.

Спекуляції в Польщі на кримінальній статистиці щодо укархнців

Василь Бондар звернув увагу, що показник у 10 800 зафіксованих протягом першого півріччя 2026 року правопорушень, скоєних українцями на польській території, став інструментом маніпуляцій для окремих політичних сил. Вони свідомо оперують сухими цифрами, але уникають при цьому пояснень щодо суті звинувачень.

Насправді ж у розрізі двомільйонної спільноти переселенців ця кількість становить близько п'яти випадків на тисячу осіб (0,54%), що дорівнює звичайній статистичній похибці. 

Він звернув увагу на суттєву відмінність між правовими системами сусідніх держав. Наприклад, зберігання невеликих порцій наркотиків для власного вжитку або ж керування машиною у стані сп'яніння в Україні карається адміністративно. Натомість польське законодавство трактує такі самі вчинки як кримінальні злочини. Саме тому порівнювати ці цифри напряму не можна.

"А цю тему важливо обговорювати на підставі реальних даних, без узагальнень і спроб некоректного перенесення відповідальності окремих осіб на українців, які перебувають у Польщі й дотримуються її законів", — підкреслив керівник дипмісії.

Медійний тиск та мовний фактор

Також посол зауважив, що через штучне нагнітання ситуації у пресі серед українських біженців ширяться перебільшені чутки про небезпеку, проте жодних об'єктивних причин для термінового виїзду з Польщі зараз немає.

"Більшість громадян України, з якими мені доводиться особисто спілкуватися, безпосередньо з проявами фізичної агресії не стикалися. Тобто переважно йдеться про тривогу, спричинену повідомленнями у медіа, психологічний тиск, який також у окремих громадян спричиняє побоювання розмовляти українською у громадських місцях", — поділився спостереженнями Бондар.

Окрім того, в польських містах, особливо у Варшаві, часто лунає українська та російська мови. Дипломат зауважив, що така ситуація може стати тригером для приїжджих із польської провінції.

"Тому давайте поставимо себе на місце звичайного поляка, який, можливо, не мешкає у Варшаві, а приїжджаючи з регіону до столиці, на вулицях чує не свою мову. Це може викликати різні емоції, які також можуть трансформуватися в агресивну поведінку", — пояснив він.

Відповідальність та ставлення суспільства

Василь Бондар зазначив, що хоча будь-який мовний дискомфорт не дає права на дискримінацію, образи чи рукоприкладство, агресію проявляють переважно люди, які в принципі схильні до порушення закону.

За словами посла, перекладати провину за такі інциденти на всю країну вкрай несправедливо. Абсолютна більшість поляків продовжує потужно підтримувати сусідів, що вкотре довела масштабна гуманітарна ініціатива минулої зими "Тепло з Польщі до Києва".

"З перших днів мого перебування в Польщі як посла, я неодноразово звертався до наших громадян — і до тих, хто тут проживає, і до тих, хто проїжджає через територію Польщі: дотримуйтесь норм і правил, а також традицій країни перебування. Поведінка кожного з нас впливає на ставлення до всієї української громади", — резюмував дипломат.

Новини.LIVE повідомляли, що у Польщі фіксують зростання кількості скарг від українців через дискримінацію та булінг. Громадяни зазначають, що уникають спілкування українською мовою у громадському транспорті та публічних місцях через страх агресії, а діти дедалі частіше потерпають від цькування в школах. Реальні масштаби явища значно ширші за офіційну статистику, оскільки чимало потерпілих не заявляють про інциденти.

На тлі соціальної напруги триває відтік біженців. Так кількість українців із тимчасовим захистом у Польщі стабільно скорочується. За даними європейської статистики, громадяни активно змінюють країну перебування. Поряд із традиційною популярністю Німеччини суттєво зростає вибір на користь інших держав Євросоюзу.

Ситуацію загострив резонансний інцидент у польському Ярославі, де 31-річний українець здійснив напад на монастир сестер-бенедиктинок. Озброєний ножем чоловік напав на людей на території абатства незадовго до початку ранкової служби. Нападника затримали правоохоронці, обставини та мотиви злочину встановлюють.